Статті

КОЛИ ХЛІБ УСЬОМУ ГОЛОВА, КРИЗА ВІДСТУПАЄ

Насінництво та молочне скотарство як основні перспективні напрями визначила для себе Агрофірма «Нива», що на Чернігівщині, щоб не лише вистояти за теперішніх складних економічних умов, а й продовжувати розвиватися.

Якісне насіння ніколи ціни не втратить

Image
Григорій СУПРУН

Репродукційним насінництвом ЗАТ «Агрофірма «Нива» займається з 2003 року. На думку директора господарства Григорія Супруна, насінництво – дуже вибаглива, але надзвичайно цікава справа. Та щоб займатися оригінальним насінництвом, треба було напрацювати досвіду, придбати техніку, визначитися з технологіями, з сортами, віднайти постійних споживачів тощо. У цьому напрямку господарство наполегливо працювало, і як результат – торік було укладено ліцензійні угоди з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України й Носівською державною сортодослідною станцією щодо вирощування насіння оригінальних сортів озимої і ярої пшениці. Насіння ярого ячменю голандської селекції господарство виробляє для ТОВ «Деснагрейн», яке є одним з лідерів виробництва солоду в Україні.
Приємно те, що уже в 2008 році господарство отримало очікувані результати. В умовах півдня Чернігівщини усі п'ять сортів пшениці  інтенсивного типу, надані Інститутом фізіології рослин і генетики, дали  врожайність від 7 до 9 тонн/га.
– Усі ці сорти – Смуглянка, Подолянка, Зимоярка, Фаворитка і Золотоколоса – брендові, – говорить Григорій Супрун. – Ячмінь ми сіяли іноземної селекції і отримали урожайність 6,0-7,6 тонн/га.
Керівник «Ниви» навмисне наводить урожайність у тоннах з гектара, як це робиться в усьому світі. Адже зі вступом до СОТ нам слід би відійти від дідівських показників у центнерах.
– Ми завжди виходимо з економічної доцільності, адже все у себе не застосуєш, – веде далі Григорій Іванович. – Тому, виходячи з власних можливостей, кілька років тому ми обрали молочне скотарство і насінництво як пріоритетні напрямки і почали їх розвивати.
Тож збільшили кількість площ у обробітку майже до 4 тисяч га, взяли кредити і придбали нову техніку, звели нові корпуси на молочнотоварній фермі. За рахунок хорошого цьогорічного врожаю гадали розрахуватися за кредитами й поступово перейти на власні обігові кошти… Однак нинішня фінансова криза суттєво скоригувала плани «Ниви». Водночас, каже Г.Супрун, якби усе було так просто, мабуть не було б так цікаво працювати, шукаючи виходи із ситуації, що склалася.
– Наприклад, у насінництві для якісного результату потрібні хороші попередники – а це бобові культури та цукрові буряки. Ми маємо чималий досвід у вирощуванні буряків, вже понад 20 років, чим надзвичайно пишаємося. В цьому сезоні після падіння цін на зернові саме за рахунок реалізації цукру, отриманого за давальницькою схемою, ми погасили кредитну заборгованість і виплатили людям зарплату.
Той, хто вирощує цукрові буряки, знає, яка це надзвичайно доцільна культура і у структурі сівозміни, і для тваринництва. Від неї не можна просто взяти та й відмовитися, переконаний керівник «Ниви». Тому в господарстві належним чином підготували площі під весняний посів цукрових буряків, але об'єми залежатимуть від подальшого розвитку подій на споживчому ринку. Бо за нинішніх цін на газ невідомо, як в наступному році працюватиме бурякоцукрова промисловість. Але у будь-якому випадку, вважає Г.Супрун, галузь не можна поховати, бо це не тільки робочі місця на селі, а й якісний продукт харчування, відомо де, ким і з чого зроблений.
Від глибокої оранки у агрофірмі «Нива» відмовилися вже років зо п'ять. Застосовують мінімальні технології обробітку ґрунту вітчизняною й імпортною сільгосптехнікою. Вироблене сортове насіння є максимально адаптованим до можливостей середньостатистичного господарства регіону та максимально розкриває всі генетичні можливості сорту.

Панове-козаки, не топчіть жито!
– «Нуль» (No-Till – прим.ред.) в моєму розумінні – це вершина технологій і досконалості ведення сільського господарства, – вважає Григорій Іванович. – Тут необхідна зовсім інша техніка. Потрібно повністю вирівняти поля, позбутися бур'янів, застосовувати спеціальні методи боротьби зі шкідниками, особливо гризунами. Ми стали прихильниками мінімальних технологій. Торік цукрові буряки сіяли без плугів і отримали врожайність до 80 т/га. В принципі для нас перехід на нульові технології є справою часу.
Однак у «Ниві» стикнулися із зовсім несподіваною проблемою. Здогадайтесь, хто на сьогодні становить найбільшу загрозу для цих технологій? Браконьєри! Вони вважають себе мисливцями, але полюють на зайців чи лисиць на «Джипах». Для полювання обирають саме вирівняні під «нульовку» поля, бо на глибокій оранці можна так вскочити, що й коліс не добереш. Загнана тварина божеволіє від такого переслідування, кидається в різні боки… Те, на що перетворюється засіяне поле після такого полювання, важко змалювати. Вчинки таких людей – це просто варварство, бідкається керівник господарства.

Дійна корова – джерело прибутку
З року в рік потреба у якісному молоці зростає. До того ж сьогодні постійно говорять про біогазові установки, відновлювані джерела енергії. Тому другим стратегічним напрямом розвитку господарства обрали саме молочне скотарство.
Молочне скотарство – традиційне для «Ниви». За 15 км від ферми знаходиться Лосинівський маслосирзавод, з яким у агрофірми за 10 років співпраці склалися по-справжньому партнерські стосунки. Цікаво, що на фермі працюють переважно чоловіки.
– Зараз розбудовуємо комплекс з безприв'язним утриманням ВРХ. Спочатку доведемо дійне стадо до 600 голів, згодом до 800. Як верхня межа – 1000 корів, – ділиться планами Г.Супрун. –  Маємо нові силосні споруди, свій мінікомбікормовий завод. Зараз усе поголів'я ВРХ становить 700 голів, утримується у відкритому загоні з теплою підстилкою та кормовим столом. Поки триває розбудова, ми робимо ставку на місцеве поголів'я. Коли досягнемо певних показників, будемо думати про високопродуктивне племінне.
Для здійснення цих планів у господарстві провели реконструкцію існуючого корівника, побудували ще один та звели нові корпуси з переходами для доїльного залу і пологового відділення. Обладнання і технології, що збираються запроваджувати, побачили у Корпорації «Агро-Союз». Відправили туди людей на навчання, замовили таке ж, як у них, доїльне обладнання преміум-класу виробництва американської компанії «Baumatic».
Для потреб тваринництва спорудили нову артезіанську свердловину, яка відповідає усім стандартам питної води та має запас міцності щодо обсягів водопостачання. Планують в поточному році запустити об'єкт, прокласти водогін на ферму і водночас – на село, адже там водогону досі немає.
– У свинарстві ми взяли усе краще, що побачили торік у Данії. Звичайно, данська система утримання у повному обсязі нам поки що не по кишені. Тож ми порахували й впровадили елементи, що дають максимальне здешевлення утримання, так би мовити, в економ варіанті: ввели комбікормовий раціон і встановили автоматизовану систему поїння. Переводимо свиней у літні табори. І свинину тепер маємо першокласну, – з гордістю розповідає Григорій Іванович. – Щоправда, свиноферма забезпечує лише наші внутрішні потреби: м'ясо для їдальні господарства, двох шкіл, та поросят для утримання населенням. На промислову реалізацію поки не розраховуємо.

Кризою життя не закінчиться
Наостанок Григорій Супрун розповів про своє ставлення до фінансово-економічних негараздів, які охопили наразі не лише далекі країни, а й вітчизняні галузі економіки. Його розповідь, на нашу думку, надає надзвичайний заряд оптимізму та надихає до роботи.
– За ті понад 20 років, що я працюю у сільському господарстві, ми пережили кризу і з цукровими буряками, і з молоком, і з кукурудзою та зерновими культурами. Але у будь-якому випадку, якщо є продукт, за нього якщо не сьогодні, то завтра можна вторгувати гроші та нагодувати людей. А з нічого нічого й не отримаєш – якою б не була ціна. Тому треба не опускати руки, а працювати.
Криза допомогла нам виявити більшість ненормальних явищ, які мали обов'язково минутися. Адже це нонсенс, коли класний механізатор розраховується з роботи і їде за легкими грошима у місто працювати охоронцем. Тепер він повертається назад у село. Люди завжди хотітимуть їсти, тому йому буде де працювати і чим прогодувати сім'ю. 
Сьогодні в Агрофірмі «Нива» 169 працюючих, більшість з яких – у тваринництві. Плинності кадрів немає, бо рівень заробітної плати непоганий. Працівникам забезпечені всі соціальні виплати, надається пільгове харчування, безвідсоткове кредитування. Аби здолати кризу працюють над оптимізацією витрат, але людей скорочувати не збираються. Навпаки, із збільшенням кількості орендованих земель, збільшенням виробництва молока, знадобляться додаткові робочі руки.
Такий підхід Григорія Супруна до справи належним чином оцінила і держава: у 2008 році Указом Президента України директору «Ниви» присвоєно почесне звання Заслуженого працівника сільського господарства України.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"