ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛЬОНУ —ПЛАТФОРМА ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛУЗІ

Не тільки підтримати та розвивати вирощування культури льону, а відродити славні традиції льонарства в Україні був покликаний масштабний Всеукраїнський фестиваль льону, який пройшов у селі Стремигород на Житомирщині наприкінці серпня. Цьогоріч він зібрав більше п'яти тисяч гостей та учасників і, за нашими даними, став наймасштабнішим тематичним заходом для широкого загалу людей. Головним організатором та ідеологом проекту виступила Ірина Костюшко — депутат Житомирської обласної ради та власниця місцевої агрокомпанії «Зоря». Очолюване нею сільгосппідприємство за лічені роки встало з колін саме завдяки вирощуванню льону. Наразі його керівництво не просто стало палким прихильником популяризації культури на теренах України, а й втілює практичні кроки щодо розвитку малих і середніх сільгосппідприємств через льонарство. Ми неодноразово висвітлювали роботу агрофірми «Зоря» із Стремигорода, тому радо погодилися виступити інформаційним спонсором фестивалю льону.

Упродовж фестивального дня тихе і працьовите село Стремигород край Варшавської траси, яке давно не знало такої численної кількості гостей, перетворилося на святково-розважальний майданчик. Слід віддати належне організаторам, бо всі організаційні питання було опрацьовано до дрібниць. За чималою організованою стоянкою для машин рух транспорту асфальтованим селом було перекрито поліціянтами, які не робили виключення ні для кого. Навіть високопосадовці, як у цивілізованих країнах, ішли ніжками до святкових майданчиків.

Урочисте відкриття було нетривалим і дуже змістовним.

«Повернувши льон — ми зможемо відродити села, створити нові робочі місця, — зазначила Ірина Костюшко. — Це наша мета. Дана культура є нішевою для нашої області, вона не виснажує землі та користується попитом у всьому світі. І мені дуже хотілося би повернути льону незаслужено забуту славу і стати візитною карткою нашої славної Житомирщини».

Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, який був присутній із родиною впродовж усього заходу, зазначив про важливе значення проведення такого фестивалю, оскільки для Житомирщини льон особлива культура. Політик нагадав, що 1990-го половину доходів обласного бюджету забезпечувало саме льонарство.

«Кластер льонарства відроджується на Житомирщині, — підкреслив віце-прем'єр. — Завдяки децентралізації кожен регіон отримує нагоду зайняти унікальну нішу, знайти власну автентичну фішку для соціально-економічного розвитку. Для Житомирщини така ніша — льонарство. Сьогодні ми надали громадам регіону можливість збільшити свої доходи за рахунок вирощування, переробки й експорту льону. Це величезні перспективи для громад, пов'язані з внутрішнім ринком льону та експортом до ЄС».

У свою чергу міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий наголосив, що одним із головних напрямів для міністерства сьогодні є розвиток малого та середнього фермерства, які можуть бути успішними, прибутковими та конкурентоздатними завдяки розвитку виробництва нішевої продукції.

Заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, наголосив, що пишається проведенням Всеукраїнського фестивалю льону на житомирській землі, де льонарство було однією з найпопулярніших і найважливіших галузей. Він також додав, що нині європейський ринок потребує близько 650 тис. тонн насіння льону на рік, і це створює певні передумови для відродження цієї галузі на території області.

Попри особливе аграрне спрямування фестивалю льону, захід був покликаний подарувати справжнє свято для пересічних громадян, які приїхали сюди цілими родинами. Для гостей влаштували спеціальне театралізоване дійство від Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І.Кочерги, феєричне шоу кінно-трюкового театру, а також гала-концерт музичних гуртів Los Colorados і «ТаРута». Також у рамках фестивалю були представлені традиційні страви з льону, відбувся показ чудової колекції дизайнерського лляного одягу від Оксани Полонець, а малечу розважали веселі аніматори з аквагримом та конкурсами. Широко були представлені народні промисли на основі льону, і кожен охочий міг власноруч спробувати виготовити лляне волокно, спрявши веретенами нитки, або виткати з нього рушника. Знавці лляної справи зазначали, що це волокно є одним із найміцніших рослинних волокон: за міцністю на розрив воно значно перевершує бавовну, шерсть тощо. Вони ж розповідали, що з льону широко застосовуються також неткані матеріали — для тепло- і звукоізоляції в будівництві (теплий лінолеум, утеплення зовнішніх дверей і крівлі, ізоляція трубопроводів); у сільському господарстві і дорожньому будівництві для зміцнення укосів, покриттів як геотекстилю, тари для коріння саджанців, для формування трав'яного покриття тощо; льон використовують як армуючу і звукоізоляційну складову композиційних полімерних матеріалів у автомобіле- та суднобудуванні; у меблевій промисловості — під оббивку й одежну вату. Лляну волокнисту сировину також використовують для виробництва паперу, в тому числі сигаретного і банкнотного. До речі, друковані від поточного року українські гривневі банкноти містять льон вітчизняних виробників.

* * *

Для того, аби популяризувати льонарство в Україні, у рамках фестивалю пройшла наукова конференція за участі аграріїв з інших областей, на якій обговорювали перспективи розвитку цієї галузі.

Одним із спонсорів фестивалю виступила корпорація «Сварог Вест Груп», яка вже тривалий час особливої уваги приділяє вирощуванню нішевих культур, зокрема і льону. Про набутий нею досвід розповів її голова правління Андрій Гордійчук.

«Наша компанія займається нішевими культурами досить давно, відтоді як пшениця впала з $280 до $140, — зазначив він. — Тоді більшість аграріїв, і ми в тому числі, почали шукати інші сільгоспкультури, які могли би забезпечити стабільний дохід.

Поточного року ми вже зібрали близько 9 тис. тонн льону, це на рівні 5-7 відсотків загального валу в Україні. Ми досягли стабільної врожайності, яка на льоні олійному не опускається нижче 2,3 т/га. Однак це результат лише «трійки з мінусом».

За словами Андрія Гордійчука, нішеві культури — це саме той перспективний сегмент ринку, де українцям варто інтенсивно попрацювати. Ми сьогодні вже визнані світові гравці на ринку основних сільгоспкультур, водночас стає все важче утримувати це лідерство і відвойовувати нові ринки. А от світовий ринок нішевих культур є доволі затребуваним, бо він витратний, і тому цікавий для нас економічно. Великим споживачем і насіння льону, і лляної олії та трести є мільярдний ринок Євросоюзу. На противагу іншим сільгоспкультурам, нішеві не потребують ніяких квот з боку ЄС і виборювання для України будь-яких поступок.

«Водночас, відверто кажучи, європейці не хочуть бачити на своєму ринку українських аграріїв, — зауважив промовець. — Тому ми повинні не звинувачувати їх у цьому, а довести свої переваги. За роки роботи на цьому ринку ми змогли довести, що за якісними характеристиками український льон є одним із найкращих у світі. Тому наш льон європейці купують залюбки, насамперед через те, що нині він є трендом у хлібопекарський і кондитерській галузях. На підтвердження цього скажу, що нам вдалося укласти контракт із всесвітньо відомою фінською компанією — хлібопекарським домом «Фацер». Таким чином, ми почали витісняти з ринку скандинавських країн російський і казахський льон».

Якщо говорити про лляну олію, вів далі голова правління «Сварог Вест Групп», то це дуже перспективний напрямок розвитку. Великі споживачі цієї олії — платоспроможні численні країни Близького Сходу й Азії. Там продукція вітчизняних аграріїв ще не така пізнавана, але це величезні ринки.

«Повертаючись до лляного волокна, хочу зауважити, що сьогодні бренд українського одягу у світі є дуже поширеним. Наші модельєри піднялися з колін і почали пропонувати і вітчизняному, і зарубіжному споживачеві дуже якісні, сучасні і красиві моделі одягу з натуральних тканин. Тому пошиття якісного власного одягу в Україні набирає обертів. І у нас на Хмельниччині, яка в цьому питанні є лідером галузі, ми отримали замовлення на якісне лляне волокно. Тобто за рахунок девальвації гривні ми отримали шанс відродити не лише сільськогосподарську, а швейну галузі і модельний бізнес. Бо на тлі такого зростання нашими моделями і тканинами цікавляться власники провідних світових брендів одягу, які зацікавилися виготовленням виробів з льону в Україні: від вирощування трести і виробництва волокна», — сказав пан Гордійчук.

Для того, щоби стимулювати виробництво льону в Україні, на його переконання, варто на законодавчому рівні якнайшвидше скасувати наявне 10-відсоткове мито на експорт його насіння.

«Щодо того, що великі компанії також прибутково можуть займатися вирощуванням нішевих культур, є приклад нашого підприємства. Ми також можемо стимулювати розвиток вітчизняної селекції насіння льону, що безперечно є дуже перспективним і стратегічним питанням. І тут, на фестивалі льону, ми домовилися з низкою наукових установ про співпрацю.

Тож льонарство — це та галузь, яка реально може стати рятівним кругом для вітчизняної економіки», — резюмував він.

* * *

Про збільшення продукції з високою доданою вартістю як пріоритетне завдання для Мінагрополітики говорив очільник відомства Тарас Кутовий. Водночас він зауважив: «Українські виробники органічної продукції досить конкурентоспроможні на ринках ЄС. А коштує «органіка» набагато дорожче. Тому необхідно підтримувати малий та середній бізнес, які зацікавлені у розвитку продукції з доданою вартістю та нішевої продукції. Великі агрохолдинги дають прибуток в країну, але нішевий бізнес їм нецікавий».

Міністр додав, що фермери вже мають бажання займатися нішевими культурами, однак на заваді стають відсутність техніки та можливостей освоювати нові технології. А при земельному банку до 500 га отримати кредит практично неможливо.

«Фермери змушені просто здавати землю в суборенду великим агрохолдингам. Для прямої фінансової підтримки малих і середніх фермерів необхідно не менше 3 млрд грн. Міністерство намагається домогтись, щоб ці гроші заклали в бюджет наступного року. Якщо коштів не знайдуть, доведеться шукати можливість дотувати фермерів через пільговий режим оподаткування. Але цей варіант гірше, так як фіскальні преференції завжди залишають можливості для схем», — розповів він.

Пан Кутовий також підкреслив, що допомога фермерам не обмежуватиметься лише грошима. Міністерство має навчити виробників експортувати продукцію, тому створює офіс по просуванню продукції невеликих сільгоспвиробників на світові ринки.

Потенціал для вирощування льону в Україні, його подальшої переробки й експорту — колосальний, переконаний профільний міністр Тарас Кутовий. Він був приємно здивований врожайністю, яку отримують учасники конференції — на рівні 2,3-3,2 т/га льону, у той час як, за його словами, середній показник по країні становить лише 0,87 т/га, «тобто до тонни навіть не дотягує». За рахунок правильно підібраних сортів, дотримання технологій і вдосконалення давнього досвіду можна досягти неабиякого досвіду. До того ж, за якісними характеристиками вітчизняний льон дуже конкурентоспроможний. «І якщо після тривалого періоду розвитку техногенних технологій харчування і забезпечення життєдіяльності людство знову повертається до природних харчів і бажає носити натуральні речі, то ми маємо реальний шанс йому в цьому допомогти, утому числі і через виробництво льону», — наголосив очільник Мінагрополітики.

У програмі конференції також були виступи аграріїв, які вже добре знаються на технологіях вирощування льону і отриманні високих врожаїв. Це зокрема: Тарас Корнієнко — директор з виробництва та розвитку групи компаній «Agricom Group», Ігор Брагінець — директор ПСП «Альфа-Агро», Валентин Чернецький — директор СГ ТОВ «Ратнівський аграрій» та інші.

Ось декілька їхніх основних рекомендацій для новачків.

1. Не починати відразу з великих площ. Для старту вистачить 50 га, з якими слід «прожити рік».

2. Слухати, але не сприймати на віру всіх чужих порад що сортів. Брати районовані і випробовувати їх.

3. Готувати ґрунт з осені; впродовж року, залежно від кількості вологи в ґрунті, застосовувати або не застосовувати добрива і різні підкормки.

4. Звернути особливу увагу на сівалку, бо не всі підходять, а також на косу для комбайна.

* * *

Зауважимо, що фестиваль льону на Житомирщині проходить уже вдруге. Поточного року він став більш масштабним і вийшов на всеукраїнський рівень. Організатори наголошують, що подібний захід необхідний області не лише для розширення напрямків економічної діяльності, а й з мистецької точки зору. Тож вони планують перетворити фестиваль льону на один із кращих щорічних фестивалів, який асоціюватиметься з Житомирщиною не лише в Україні, а й за її межами.

Тетяна Шелкопляс