ПЕРЕМОЖЦІ ЗЕРНОВОГО ПОЛЯ

На селекційних і насіннєвих полях Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в смт Глеваха на Київщині завершуються жнива. Вірні гаслу свого Інституту — «Наука, що працює на врожай!», науковці-практики пропонують вітчизняним хліборобам кращі сорти пшениці озимої з високим генетичним потенціалом, які гарантовано можуть забезпечити аграріям прибуток.

На особливу увагу заслуговує нове покоління сортів, створених директором ІФРГ, академіком НАН України Володимиром Моргуном. Серед них — Новосмуглянка: новий сорт пшениці високоінтенсивного типу. Створена на основі сильної Смуглянки, що визнана національним стандартом, Новосмуглянка здатна за потенціалом продуктивності перевищити «матусю» і, кажучи мовою спорту, вибороти першість, стати однією з лідерів команди ІФРГ — переможців зернового поля. Цей сорт занесено до Державного реєстру сортів рослин на 2016 рік для вирощування у Поліській, Лісостеповій та Степовій зонах. Його створено для високих технологій і для добрих господарів, стверджують автори сорту. У виробничих умовах ДП Дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ максимальний урожай Новосмуглянки склав 12,51 т/га.

Слід зазначити, що решта сортів пшениці ІФРГ також визнані аграріями, адже від українського Полісся до Степу вони займають близько 30% посівних площ озимої пшениці, в межах 2 млн га. Знані вони і за кордоном.

Та не лише заради збирання золотого насіння запросили господарі журналістів. Крім насіннєвих комбайнів і вантажівок ми побачили майже весь трудовий колектив виробничників і численну кількість науковців. Було дивно дізнатися, що вони приходять сюди боронити вирощене безцінне зерно. Виявилося, тиждень тому на полях господарів чийсь сторонній зернозбиральний комбайн нахабно молотив їхнє зерно. Працівники висипали на поле і зчинили галас. Викликані правоохоронці зупинили це зухвальство, проте обмежилися складанням пояснень з обох боків. Наступного дня чужинці заблокували роботу насіннєвим комбайнам дослідного господарства ІФРГ.

Науковці вирішили протидіяти злочинцям у межах правового поля і написали скарги на неправомірні дії сторонніх осіб до різних інстанцій, проте поки захищаються самотужки — на ніч розкидають по полях залізяччя, а зі світанням виходять трудовим колективом берегти працю сотень людей упродовж щонайменше 20 років, які необхідні для запуску нового сорту у промислове виробництво.

Освоївши світові агротехнології, ми почали забувати про радянські хоч і «битви за врожай», проте мирні. Аж раптом в умовах війни, тут, на мирній частині України, для аграріїв битва за врожай набула нового змісту — вона стала реальним протистоянням рейдерству.

* * *

Озима м'яка пшениця була і залишається основною продовольчою культурою у переважній кількості країн Європи, Америки та Близького Сходу, зазначає заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НААН Микола Гаврилюк. За його словами, вчені вважають науково обґрунтованою й економічно доцільною домінуючу роль озимої пшениці у вітчизняному зерновиробництві. Разом із тим, впродовж останнього десятиріччя через кон'юнктуру світового ринку маємо нестабільність площ посіву цієї культури на користь спочатку ріпаку, тепер кукурудзи і соняшнику. До того ж генетичний потенціал нового покоління сортів пшениці в нашій країні реалізується лише на 35-40%, тоді як у розвинених країнах світу він сягає 80%. Вже говорено-переговорено, що навіть збільшивши вдвічі проти радянських показників урожайність озимої пшениці, ми наразі збираємо її з гектару вдвічі менше, ніж у провідній європейській аграрній країні — Франції. Тож за урожайність озимої пшениці у 3,5-4 т/га нас ніхто у світі не поважатиме.

Микола Гаврилюк наголошує, що економічна ефективність аграрної галузі сьогодні більшою мірою залежить від технологічного забезпечення вирощування сільгоспкультур, невід'ємною складовою яких є використання сертифікованого насіння високих репродукцій, у тому числі, пшениці озимої. В Інституті та базових господарствах під контролем Інституту сьогодні вирощено достатню кількість насіння різних генерацій, яке наразі готується до реалізації.

Ми можемо впевнено стверджувати, що в Україні є хороша селекційно-генетична школа пшениці озимої, визначною складовою якої без перебільшення є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, очолюваний видатним генетиком і селекціонером, академіком НАН України, Героєм України Володимиром Моргуном. Колективом учених Інституту створено 195 сортів культурних рослин, які вже 38 років використовуються у виробництві. Лише за останню п'ятирічку створено 27 нових сортів-інновацій пшениці озимої, що занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та визнано на рівні держави новим селекційним досягненням.

Інститутом започатковано та створено «Клуб 100 центнерів». Попервах навіть сама назва багатьом виробничникам здавалася фантастичною, проте за останні п'ять років 344 господарства різних кліматичних зон України, які використовують насіння ІФРГ, отримали врожаї на промислових посівах від 8 до 13,2 т/га.

«Зерно свій шлях сорту починає на селекційних посівах, — розповідає Володимир Оксьом, керівник дослідного виробництва ІФРГ, який більше 10 років працює в Інституті. — На селекційних посівах по програмі селекції пшениці на різних етапах випробовується близько 200-300 тис. селекційних ліній, з яких до сорту за рік доходить всього 2-3 лінії, які потім запускаються у виробництво». Тож очевидно, що ця робота дуже копітка і трудомістка, вона вимагає проведення численної кількості аналізів на якість, продуктивність; її обов'язковою складовою є молекулярні дослідження. Спочатку висівається гібридне насіння, потім відбираються повні колоски. На полі через руки селекціонера їх проходить десятки тисяч. Кожен колосок обмолочується і висівається в рядок, з якого збирається 200 г зерна, котре, в свою чергу, висівається на ділянку 10 кв. м. Потім тривають випробування: контрольне, попереднє, конкурсне, державне. Шлях нового сорту до хлібного поля триває не менше 10-15 років.

Якщо замислитися над цими цифрами, стає зрозумілим, наскільки боляче науковцям за вкрадений їхній труд, в який вкладено душу і багато років життя. Злодії, які молотили таку золоту пшеницю на дослідному полі, пояснюють нам науковці-вартові, навіть не уявляють, якої шкоди вони заподіяли. Продати вкрадене як насіння крадії не зможуть, залишається лише з-під комбайна збути його за готівку якомусь фермеру або відвезти на елеватор…

На сьогодні в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні 2016 року, зареєстровано 341 сорт пшениці озимої, які мають агрономічне та комерційне значення. Більше чверті з них — 75 сортів м'якої озимої пшениці селекції ІФРГ, які підходять для різних природно-кліматичних умов, різних строків дозрівання, ступенів інтенсивності та якості зерна.

Якщо ж брати 2016 рік, то, за даними офіційних органів, сортами київської селекції пшениці в українському Лісостепу засіяно понад 1,02 млн га, в Степу — 537 тис. га, на Поліссі — 182 тис. га та близько 200 тис. га — в пострадянських країнах.

«З Одеським селекційно-генетичним інститутом ми розділяємо 1-2 місце по кількості створених сортів і посівних площ в країні», — говорить Володимир Оксьом. Якщо пріоритет сортів ІФРГ поширюється на лісостеповій і поліські зони, то одеські сорти більше використовується в степовій зоні.

«Наші сорти, — веде він далі, — є конкурентними і в Степовій зоні України, нині вони проходять районування і виробничі випробування в Білорусі, Росії, Молдові. Ми також пробуємо виходити на ринок ЄС через країни Балтії».

На селекційних демонстраційних посівах також завершується збирання. Рослини дещо перестояли, зізнаються виробничники дослідного господарства, — через тривалі зливи. Однак ділянки наочно засвідчили перевагу різних сортів пшениці ІФРГ — високу стійкість до вилягання, стікання, проростання та осипання зерна в колосі.

Посушлива осінь 2015-го, у тому числі, зумовила скорочення посівних площ пшениці озимої. У тих же аграріїв, хто не злякався і посіяв, озимина ввійшла в зиму ослабленою. Та дотримавши технологій упродовж весняної вегетації, господарі молотять випробувані оригінальні сорти пшениці озимої не нижче 6 т/га. І хоч наразі в Україні зібрано дещо більше половини із запланованого, середня врожайність по країні пшениці озимої щонайменше на півтони з гектара більша, ніж торік.

Якісне насіння, наголошують у ІФРГ, плюс раціональне використання мінеральних добрив та ЗЗР — запорука не лише високого, а й якісного врожаю. І зараз саме час потурбуватися про оригінальне і сертифіковане насіння кращих нових сортів, яке у достатній кількості пропонує Інститут фізіології рослин і генетики НАН України.