Статті

ЛОВИСЬ, РИБКО!

Збіднілі наразі українці економлять на харчах, і риба не стала виключенням. Споживання її на душу населення в Україні за 2015 рік склало 11 кг, тоді як рекомендована Всесвітньої організацією охорони здоров'я норма складає не менше 19 кг. Обсяг українського рибного ринку сьогодні не перевищує 660-710 тис. т, із яких більше 85% — імпорт, але разом із тим, він мав би становити близько 900 тис. т.

Насправді стан справ не настільки плачевний, бо є проблема з обліком. Ніхто точно не знає, скільки риби у нас вирощують і виловлюють. Тому фактично українці споживають більше офіційних 11 кг, але все одно менше норми і, здебільшого, це імпортна риба. Через знецінення гривні вона дорожчає і стає недоступною для більшості громадян. В Україні вирощують коропа, товстолобика, білого амура. Але не всі магазини мають басейни, щоб торгувати живою рибою. Та, незважаючи на дефіцит на внутрішньому ринку, Україна продає рибу за кордон, переважно це — судак, котрий поставляється до Німеччини та країн Балтії.

Передреволюційного 2013 року вилов риби в Україні склав 230 тис. т, після анексії Криму 2014-го впав до 92 тисяч. Ми втратили Севастопольський і Керченський рибні порти, риборозплідник, підприємство «Керчмолюск». У Криму залишилися 8 переробних заводів, де виробляли 70% консервів, а також 18 суден рибоохорони, 17 — портофлоту, два навчально-тренувальних. 2014 року економічні втрати рибної галузі від анексії Криму оцінювали в 363 млн грн.

Вдалося врятувати лише океанічні і морські судна, які були на балансі державних підприємств у Криму. Перереєстрували 12 морських суден з Севастопольського порту на Іллічівський. Половина із них належать державі, решта — приватні. Триває перереєстрація ще одного приватного судна з Керченського до Іллічівського порту.

 

На порозі рішучих змін

В УкраЇнІ вперше будуть встановлені правила щодо утримання, годування та лікування об'єктів аквакультури при органічному виробництві, що відповідають загальноєвропейським тенденціям, а також вимоги щодо виробництва органічної продукції аквакультури та морських водоростей. Тож відтепер рибна продукція, що відповідатиме всім стандартам, маркуватиметься як органічна.

30 вересня минулого року Кабмін прийняв постанову, що дозволяє брати в оренду частину водойми — моря або водосховища, аби розводити там рибу. Відтак вже з 1 січня 2016 року створено можливість для оренди частини водойми і розведення риби у морях та у садкових господарствах у частинах водосховищ, а також скасовано митний збір на корми для риби.

Уперше з'явиться можливість розведення риби в морі у садках. Наприклад, таких як чорноморський калкан, сталеголовий атлантичний лосось, американський смугастий окунь та радужна джерельна форель. А також молюсків — мідій, устриць, гребінців. Найбільше для цього підходять захищені бухти — у нас є можливість вирощувати навіть такі дорогі види, як сібас і дорадо. Зацікавилися такою можливістю як українські, так і закордонні — китайські та турецькі компанії. Адже у світі споживають все більше штучно вирощеної риби: якщо у 1980-х роках продавали 80% дикої риби, то зараз — удвічі менше.

Українським підприємцям цікаве аквафермерство. Постає питання що інвестицій та доступних кредитів. У цьому напрямі важливим є договір з Європейським Інвестиційним Банком, ратифікація з яким буде винесено на розгляд до Верховної Ради України. Український агропромисловий комплекс має отримати EUR400 млн, де частина коштів передбачена саме на фінансування аквакультури та рибного господарства, кредитів для аквафермерів, розвиток малого та середнього бізнесу.

Зараз у рибній галузі близько 35 тис. працівників. Промислових рибалок — близько 8 тисяч. Це перспективна галузь для України, адже у нас одна з найбільших в Європі площа водної поверхні, відтак ми просто приречені спрощувати і покращувати умови для рибного господарства. Бо незважаючи на потенціал, в Україні чи не найнижчий рівень вилову риби в регіоні, в перерахунку на гектар водної поверхні. За статистикою, в Україні цей показник складає 30 кг, у Польщі — 60 кг, Угорщині — 152 кг. Побічно це свідчить про великий обсяг нелегального ринку.

Та й рівень браконьєрства в Україні зашкалює — нелегально виловлюється половина всієї риби. Обсяг незаконного ринку — 200 млн грн на рік. Для боротьби з незаконним виловом Держрибагентство планує створити рибні біржі, першу з яких відкриють уже цього літа на Київському водосховищі. Виловлену рибу відразу продаватимуть оптовим покупцям і звичайним споживачам. Рибні біржі можуть стати точками, навколо яких розростатиметься супутня інфраструктура — кафе, ресторани, де цю рибу готуватимуть.

Також планується запровадження сертифіката походження риби, щоби не дати виловленої браконьєрським способом продукції з'явитися на полицях магазинів. Це буде електронний документ, в якому зазначено: де виловлена риба, коли, підприємець, який її виловив, а також — перший оптовий покупець.

 

Хто «завалить» українця свіжою рибою?

Наразі державних рибних підприємств 38, проте лише незначна їхня частина працює прибутково. Минулого року ці підприємства спрацювали ефективно і збільшили свої прибутки, проте з частиною господарств є проблеми — як з ефективністю їхньої роботи, так і з законністю їхньої діяльності взагалі.

Приміром, одне з підприємств базується в Одеській області. Приміщення занепадають. Підприємство укладає договори, які не виконує. За це отримує штрафи за непостачання риби — 100% суми, зазначеної в договорі. У такий спосіб установу хотіли довести до банкрутства і приватизувати. У Черкаській області рибне підприємство навпаки — має прибутки. Але є питання до цін, за якими продавали рибу. Швидше за все, це виробництво слугувало для наживи керівника. Тут — поле діяльності для правоохоронців.

 

Приватизувати майже всіх

Миритися з цим ніхто не збирається і, за словами голови Держрибагентства Яреми Коваліва, найближчим часом відносно керівників цих підприємств будуть ухвалені кадрові рішення, а стосовно двох — передано матеріали до правоохоронних органів.

У цілому по Україні державні підприємства — джерела корупції, і подолати її можна лише одним способом — масовою приватизацією. Відтак Державне агентство рибного господарства має намір передати на приватизацію близько 30 з 38 підвідомчих державних підприємств рибної галузі. Не будуть приватизовувати 4 наукові установи, а також Керченський, Севастопольський, Іллічівський і Маріупольський морські рибні порти.

Мінагрополітики й Держрибагентство звернулися до Фонду держмайна й Мінекономічної з проханням передати на приватизацію всі держпідприємства, за винятком морських рибних портів. До ФДМУ й Мінекономіки була також спрямована пропозиція виключити деякі держпідприємства рибної галузі зі списку тих, що не підлягають приватизації, з метою їхнього подальшого продажу.

Щодо приватизації об'єктів океанічного флоту, то панн Ковалів зазначив, що це не буде приватизація держпідприємства в цілому, а продаж на конкурсі майна цього підприємства, у тому числі кораблів.

 

Першочергові завдання

ТорІк Держрибагентством було започатковано безпрецедентну дерегуляцію за всю історію рибної галузі незалежної України: скасовано близько 30% дозвільних документів; запроваджено видачу дозвільних документів на промисловий вилов терміном на 5 років, змінено концептуальний підхід до промлову — замість квот в абсолютних величинах (у кілограмах) рибалки отримуватимуть частку від ліміту, зафіксовану у відсотках.

Щодо самої реформи, то вона, за словами чиновника, пройде в кілька етапів. Почнуть з оптимізації адмінпрацівників Держрибагентства. На думку реформатора, це дозволить підвищити зарплату рибінспекторам до 4-6 тис. грн, що, в свою чергу, повинно зробити їхню роботу більш ефективною.

Вже прийнято відповідну постанову Кабміну про ліквідацію органів рибоохорони, розпочато набір у новий рибоохоронний патруль — для початку, в Київ та Київську область. На думку посадовця, створення рибного патруля за прикладом патрульної служби поліції, включає оснащення органу сучасним матеріально-технічним забезпеченням: формою, човнами, дронами, приладами нічного бачення та іншою технікою.

Бо у рибінспекції, яку наразі ліквідовують, зіткнулися з проблемою зношених та застарілих човнів, відсутністю у інспекторів пального для того, щоб вийти в рейд. Звичайно це не створює умови для ефективної роботи, більше того, є підґрунтям для корупції. Без техніки — патруль не запрацює належним чином, а реформа, що на неї чекає 11 мільйонів українських рибалок, не реалізується.

Новітні технології та обладнання дозволять вибудувати на водоймі якісно нову систему контролю. Наприклад, в Київській області рибоохорона сьогодні використовує катери потужністю переважно у 50 к.с., нові будуть в 2-3 рази потужніші. Вони економніше споживатимуть пальне і водночас розвиватимуть швидкість до 100 км/год. Використання дронів дозволить раціонально користуватися технічним та людським ресурсом. У середньому ширина річки — 2 км, водосховища — 10. За допомогою дрону із радіусом охоплення в 4 км рибні патрульні зможуть швидко та ефективно відслідковувати інформацію на водоймі, не витрачаючи час на те, щоб дістатися з одного берега на інший.

Запуск «пілотного» київського патруля є вкрай важливим і для наших міжнародних донорських організацій. Наразі тривають переговори щодо фінансування проекту в масштабах України — працюючий патруль Київщини буде наочною демонстрацією серйозності намірів і проєвропейських підходів держави до реформування рибного господарства.

Для запуску «пілотного» проекту на Київщині кошторис складає 15 млн грн, їх Мінагрополітиці та Держрибагентству вдалося «знайти» в Держбюджеті 2016 року. Правда, для цільового використання цих коштів на фінансування рибного патруля необхідно прийняти закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», що заплановано винести на розгляд найближчої сесії ВРУ. Крім того, на 2016 рік заплановано внесення змін до двох основоположних документів рибної галузі: Законів України «Про аквакультуру» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що спростить умови роботи підприємців.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"