Статті

ВІД ЗАМУЛЕНОГО СТАВУ ДО ПРОЗОРОЇ РІКИ

Повний текст у друкованій версії

Від дикості до цивілізованості, і не лише на зерновому ринку

«Я дуже радий, що держава наша зайнялася цією нагальною проблемою, — зазначив генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський, — я радий, що тіньові схеми виводяться з тіні. Проте якщо ця боротьба залишиться лише на словах, чесним компаніям в Україні робити буде нічого. Моя позиція з цього питання викладена у статті «Досить паразитувати на нашій державі» (див.»Агропрофі», №31, 2015). Ми за прозорий ринок зернових, і в цьому питанні ми — компанія зразкова: підписали понад 4 тисячі договорів безпосередньо з зерновиробниками, і 80% постачальників у нас — це сільгоспвиробники, і лише 15% — посередники, котрі обов'язково мають закуповувати зерно у товаровиробників. Ми не купуємо зерно у посередників, котрі придбали його деінде. Ми відслідковуємо схеми тіньового обігу коштів на зерновому ринку і боремося з цими негативними явищами. Це стало однією з причин, чому нараду з питань зернового ринку проводять на базі саме нашої компанії».

За словами промовця, кілька років тому в Україні працювало не більше двохсот експортерів зерна. Зараз їх більше тисячі — експортують навіть компанії, зареєстровані місяць-два тому, які не подавали ніякої звітності. Іноземні партнери купують у них зерно, не цікавлячись, де саме продавці його взяли, а потім потрапляють у халепу.

Боротьбу з тіньовим ринком зернових, наголосив Олексій Вадатурський, слід розпочинати з землі — зробити інвентаризацію: хто працює, яку культуру вирощує, який отримує валовий збір і куди це зерно реалізоване. Наразі цим, на жаль, ніхто не займається.

Ще одна проблема — реалізація урожаю на піку пропозиції. Хто так вчиняє — обов'язково втрачає, адже за кілька місяців ціна неодмінно зросте. Альтернативою можуть бути заставні закупівлі, коли зерно здається на зберігання на елеватор і реалізується лише тоді, коли власнику необхідно отримати кошти для придбання матеріальних ресурсів. Решту зерна можна реалізувати навесні, коли його ціна значно вища. До того ж заставні закупівлі позбавляють фермера необхідності мати власні ємності для зберігання.

Сьогодні, коли у країні війна, а банківська система на межі дефолту, кредитні кошти суб'єктам господарювання не виділяються. Їх дають лише окремим компаніям, котрі мають бездоганну кредитну історію, які заслужили це результатами своєї роботи. «Наша компанія, — зауважив він, — днями отримала кредит у сумі $130 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку». Кредит, пояснив очільник компанії, призначений для поповнення її обігових коштів, аби ввійти у торгівельно-експортну діяльність на ринку України. Це синдикований кредит, учасником якого будуть сім кращих європейських банків. Українська банківська система, на жаль, поки не може надавати такі великі кредити під такий низький (6,5% — прим. ред.) відсоток.

«Мене вже давно сприймають не лише як керівника аграрної компанії, але як людину, яка бореться за відродження судноплавства Дніпром та іншими річками України, не як учасника зернового ринку, а як людину, яка будує судна і займається річковими перевезеннями. Цьогоріч ми перевезли річками 1,3 млн тонн, а наступного плануємо збільшити цю цифру до 3 млн тонн — до 60% від експортних можливостей нашої компанії», — сказав Олексій Вадатурський.

Він також повідомив: якщо цього року кукурудза в Україні дасть понад 20 млн тонн валового збору, загальний експорт компанії «НІБУЛОН», складе не менше 5 млн тонн. Компанія отримала офіційний дозвіл на експорт зерна до Китайської народної республіки. «НІБУЛОН» також єдина в Україні компанія, котра отримала дозвіл Міністерства фінансів США на постачання зерна до Ірану. І єдина компанія в країні, що поставляє зерно в рамках продовольчої програми ООН: уже поставлено понад 800 тис. тонн продовольчої пшениці. Українська компанія «НІБУЛОН» експортує вітчизняне збіжжя до 65 країн світу.

Чорний нал у банках

Загальну думку зернотрейдерів щодо ситуації на вітчизняному ринку, у тому числі із затримкою тих злощасних трьох завантажених суден висловив директор ТОВ «Нью ВорлдГрейнЮкрейн» Микола Горбачов. Насамперед він зазначив, що Мінагрополітики та Мінінфраструктури вдалося налагодити конструктивний діалог із зернотрейдерами, а також позитивно оцінив нововведення у сфері дерегуляції та подолання тіньових схем на зерновому ринку, насамперед «з'явилась можливість не давати хабарі». І додав, що нова система усуває кадри, які звикли працювати за старими схемами.

Та найбільш актуальними завданнями, на думку інвестора, залишається удосконалення законодавства щодо обмеження готівкових розрахунків на ринку сільськогосподарської продукції та підвищення контролю за прозорістю діяльності контрагентів. «Щоби прибрати так званий чорний нал, який створюється не в конторах трейдерів, а насамперед у банках, слід організувати дієвий контроль за діяльністю банків. Згідно до чинної норми іще радянських часів (інструкція Держбанку СРСР, коли існували заготконтори) для закупівлі сільгосппродукції можна знімати кошти, тому банки видають готівку в валюті і в гривні. Сьогодні ця норма втратила сенс, однак вона залишає можливість деяким ділкам придбати 90-100 тонн збіжжя і спокійно перевозити його». З цією пропозицією погодився Прем'єр, наголосивши, що слід негайно прибрати «кеш» з зернового ринку, аби на полі за чемодан грошей не закуповували зерно і не заганяли ринок у глухий кут. Він пообіцяв «негайно переговорити з цього питання з головою Національного банку з приводу обмеження готівкових розрахунків на ринку сільськогосподарської продукції».

Пан Горбачов, у свою чергу, також зауважив, що зернотрейдери не мають механізмів для відслідковування всього ланцюга поставки зернових, проте несуть відповідальність за кожну його ланку. Отже він запропонував створити базу даних операторів ринку, яка дозволила би прозоро відслідковувати репутацію кожного з них. Це знизить ризики та підвищить ліквідність.

Повний текст у друкованій версії

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"