Статті

ОРГАНІЧНИЙ ПРЕС-ТУР: ВІД ПОЛИЦЬ ДО ПОЛІВ

15 серпня відбувся «органічний» прес-тур, організований швейцарсько-українським проектом «Розвиток органічного ринку в Україні»*, який мав на меті ознайомити журналістів, а через них і громадськість, із ланками виробництва органічної продукції.

Олена БЕРЕЗОВСЬКА розповідає, як відрізнити дійсно органічно сертифіковану продукціюРозпочалася наша подорож зі столичного супермаркету «Le Silpo». Власне, ми повторювали шлях органічної продукції у зворотньому напрямку — від магазину до виробника. «Le Silpo» вирізняється зі своїх мережевих братів, звичайних «Сільпо», тим, що орієнтований на більш заможного покупця й іноземців, або, як сказав мій кум, на «білих людей».

Звідси і вигадлива назва, і вищі цінові позиції, і, звичайно, продукція преміум-класу, серед якої значна кількість органічно сертифікованої. До речі, наші гіди кілька разів попереджували, щоби журналісти утрималися називати органічно сертифіковані продукти екологічними чи біопродуктами. Мовляв, зараз ситуація склалася так, що навіть за існування Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», багато виробників нехтують ним і маркують свою продукцію як екологічну чи біологічну, при цьому не дотримуючись стандартів органічного виробництва і не маючи відповідного сертифікату. У законі ж прямо зазначено, що «забороняється при маркуванні продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, використовувати позначення з написами «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», словами з префіксом «біо» тощо». За приклад наводили продукцію одного з відомих виробників пива, який просуває її з префіксом «ЕКО». Однак, можливо, виробник має на це повне право, оскільки, по-перше, виробляється пиво за міжнародним органічним сертифікатом ISO 14024, по-друге, такий префікс під дію закону не підпадає, якщо тільки не брати до уваги оте загадкове «тощо» в кінці переліку. Втім, то, скоріше, питання до юристів, тим більше, що наразі готується нова редакція закону.

То що ж таке сертифіковані органічні харчові продукти? Згідно зі словником ФAO, це «харчові продукти, які вироблені відповідно до стандартів органічного сільського господарства. Стосовно рослин це означає, що вони вирощені, основуючись на системі сільського господарства, яка підтримує та відновлює родючість ґрунтів та здоров'я рослин без використання традиційних пестицидів, штучних добрив, відходів життєдіяльності людини чи залишків стічних вод, та які були перероблені без іонізуючої радіації чи харчових добавок. Стосовно тварин це означає, що вони були вирощені без постійного використання антибіотиків та без застосування гормонів росту. Органічна продукція не повинна бути генно-модифікованою». Власне, у вже згаданому законі це визначення майже таке саме.

ЄвролистокЗ 2010 року для маркування органічної продукції використовується євролисток (див. малюнок). Однак і тут не все так просто. Якщо не занурюватися в юридичні хащі, то, за словами голови правління Громадської спілки виробників органічних сертифікованих продуктів Олени Березовської, наявність такого листка лише на фронтальній частині упаковки ще ні про що не говорить. Справді органічна продукція має бути маркована таким листком і з тильної частини (там, де зазвичай пишуть про склад продукції й інші малоапетитні речі). Щодо вин, можливо, це правило не дотримується, принаймні ті вина, які були нам представлені як органічні, такого маркування на тильній стороні пляшки не мали.

Номери з натуральних матеріалів в екосадибі Maison Blanche під КиєвомНаступною нашою зупинкою стала екосадиба Maison Blanche. Міні-готель розташований за 15 км від Києва. Гостям тут пропонують відпочити в номерах з натуральних матеріалів, а пригощають виключно стравами з органічно сертифікованих продуктів. Такою була і вранішня вівсянка з ягодами, якою нас почастували. Номери забезпечуються натуральною й органічною косметикою. Втім, концентрація на здоров'ї людини не єдина причина, щоб називати готель екологічним. Як розповідає маркетинговий директор Анастасія Ле Хак, тут, як і в кожному готелі сімейства Maison Blanche, печуться і про навколишнє середовище. Так, тут намагаються щонайменше використовувати одноразові готельні приналежності, наприклад, капці клієнтам пропонують брати із собою або ж купити у магазині органічних і здорових продуктів «Натур Бутік», що розташований на території. Також номери прибирають виключно за допомогою безпечних для навколишнього середовища засобів.

Цінова політика, за словами господарів, не сильно відрізняється від звичайних готелів: стандартний номер обійдеться у 540 грн на добу, а двоповерховий люкс — у 900 грн.

Другу за рік трійню телят представляють Олександр Ющенко і вихованці місцевого будинку дитиниЗрештою ми потрапляємо на поля і ферми ПП «Галекс-Агро». Господарство орендує близько 10 тис. га землі у Новоград-Волинському і Баранівському районах Житомирщини. Майже перше, що бачимо — трійко телят-тижневичків в оточенні дітей з місцевого будинку дитини сімейного типу, якому допомагає господарство.

«Ми допомагаємо дитячому будинку, але й діти нам допомагають: старші влітку пасуть корів, прибирають, — говорить генеральний директор Олександр Ющенко. — Щодо теляток, то це феноменальний випадок. Трійня у корів народжується рідко, раз на сто тисяч. У нас це вже вдруге, вперше трійню отримали восени минулого року».

Поки триває активна фотосесія (декого і за все життя стільки разів не сфотографували, як цих телят), директор веде далі:

— «Галекс-Агро» було засновано 2008 року. Побачивши, що нинішні інтенсивні технології ведуть в нікуди — знищують землю, фауну, воду, створив пілотний проект, щоб довести багатьом, що органічне виробництво — це вигідно.

Олександр Ющенко загорівся цією ідеєю, відвідавши 2008 року виставку BIOFACH у Нюрнберзі. І хоча настанова батьків (батько працював директором колгоспу, а мати — головним агрономом) була однозначною — «сину, йди куди хочеш, але не в сільське господарство», створивши кілька успішних бізнесів, Олександр після 50-ти таки занурився саме в аграрну галузь. На створення господарства пішли кошти від роботи меблевої фабрики, якою нині керує син Олександра Ющенка, а також кредитні ресурси.

— На першому плані в даному випадку стояв не бізнес, а ідея. Людина, яка хоче займатися органічним виробництвом, має відповідати цьому покликанню, — впевнений Олександр Ющенко. — І не робити заборонені технологією речі не тому, що це заборонено, а тому що має таке переконання. Я людина, яка багато чого досягла, побудувала багато бізнесів. Але хочеться по собі залишити щось суттєве. Ось заходиш у ліс і бачиш недопалки, пляшки, ганчір'я, пакети. Я за шість років добився того, що наші механізатори кожен, хто палить має, консервну пляшку, ганчір'я викидають не на полі, а у смітник.

У таких будиночках на ПП «Галекс-Агро» телята переховуються від спекиЯкщо ж ставитися до органічного виробництва як до бізнесу заради грошей, то навряд він буде вдалим, вважає пан Ющенко. Взяти хоча би перехідний період, коли продукція, хоча й виробляється за органічними технологіями, органічною не є. Відтак і продаватися може за звичайними цінами при нижчих урожаях. Такий перехідний період може тривати до року, якщо на землі до цього довгий час не велося інтенсивне сільгоспвиробництво, або до трьох років, якщо велося — не кожний бізнесмен витримає три роки без прибутків. Однак, якщо перехідний період витримано, з'являються і свої плюси — це значна економія на добривах і ЗЗР, а також вища ціна на кінцеву продукцію. За словами директора, його пшениця зараз продається по 25 тис. грн/тонна, при звичайній середній ціні 3200 грн/тонна.

Процедуру сертифікації проводить один із 19 працюючих в Україні сертифікаційних органів, які визнані Європейською комісією. Єдиний із них український — «Органік стандарт» — тісно співпрацює з FiBL і був одним з організаторів прес-туру. Хоча щорічна процедура отримання сертифікату на кожний вид продукції потребує коштів, вони все таки відносно невеликі, а також витрати нівелюються можливістю експортувати таку продукцію до ЄС за спрощеною системою імпорту без отримання імпортного дозволу.

У мене певний скепсис викликала щорічна сертифікація. Взяти хоча би молоко — мовляв, раз на рік сертифікував, а потім годуй корову, чим хочеш, лікуй, чим хочеш, і називай молоко органічним. Утім, розповідь про неочікувані інспекції з боку сертифікуючого органу (інколи по 4 рази на рік), вимога до простежуваності продукції (а покажіть, будь ласка, документи, за якими ви купили корми для худоби чи саму молокосировину, а чи є у продавця органічний сертифікат?), швидко звели нанівець мої сумніви.

Але повернімося до діяльності «Галекс-Агро». Радниками у побудові бізнесу виступили швейцарські дослідники з FiBL (див. зноску на стор.12). Проект надав технічну підтримку, консультації.

— Поліські землі не такі вже й родючі, — веде далі директор, — та й взяті в роботу вони були після того, як понад двадцять років блугували. Однак сьогодні ці землі відроджено. Виключно за рахунок використання сидератів і механічного обробітку, оскільки добрива і пестициди нам використовувати заборонено.

Основна зернова культура господарства — полба, яку також називають пшеницею старого світу, материнською культурою пшениці. Найбільш давні знахідки цієї пшениці датуються 6-5 тисячоліттями до н.е. Зараз у світі посіви цієї культури незначні, оскільки її витіснила більш вимоглива і менш стійка до хвороб тверда пшениця. Однак вибір людства став на бік урожайності, якою полба значно поступається. Цього року розраховують отримати 32-33 ц/га полби. Обробка зерна проводиться фітопрепаратами. За словами керівника, найбільшої шкоди посівам завдають не шкідники, а механічні пошкодження. Полба ж висівається у лушпинні, тому більш захищена. Однак вирощують тут і традиційну пшеницю, жито, ячмінь, вику, просо, кукурудзу і сою.

Соя, до речі, 2013 року зробила виробнику неприємний сюрприз. Насіння, закуплене у сертифікованого органічного виробника, тим не менше за результатами передпродажних аналізів дало показник 1,2% вмісту ГМО, що перевищило норму у 1% для органічної продукції.

Сьогодні 90% вирощених у господарстві зернових експортується до Європи, оскільки українського ринку практично немає. Решта залишається на корм тваринам.

— Ми сьогодні лідери в Європі, лідери в Україні. — розповідає Олександр Ющенко. — Навіть будучи нещодавно в Америці, я не бачив таких великих підприємств, максимум півтори тисячі гектарів.

З 2014 року ПП «Галекс-Агро» присвоєно статус племінного репродуктора з розведення ВРХ симентальської породи. Загальне поголів'я 2400 голів, із них 1100 голів дійного стада. Симентальську м'ясо-молочну породу обрали також за порадою швейцарців, що й не дивно, адже симентали походять саме з цієї країни. Середній надій на корову 7000 кг за 305 днів. Молоко виготовляється класу екстра. Дуже уважно ставляться до генетики — директор жартує, що кожне теля до двадцятого коліна знає своїх родичів, у той час як він — лише діда й бабу.

Тваринництво за органічного виробництва не лише споживач рослинних кормів, а й джерело природних добрив для полів. Директор говорить, що вони перші з органічних господарств, хто почав виробляти з гною компост. Цієї весни внесли на поля 20 тис. тонн.

Корми повністю свої, включаючи концентровані. Це вимога утримання згідно до стандартів ЄС — власні корми органічного походження.

На фермі працює 36 чоловік. За словами завідувачки фермою Віри Связінської, органічне виробництво не додає особливого клопоту тим, хто порається з худобою. Хіба що ветеринарам, оскільки використання антибіотиків заборонене.

Хоча підприємство наразі забезпечене кадрами, директор нарікає на вітчизняну систему освіти:

— Зараз маємо потужну кадрову базу. Кадри ми виховуємо самі. Нема університетів, вузів, які вчать органічному виробництву. А якщо вчать, то не ті, хто був на полі. Та й по сільському господарству взагалі техніка знайти — проблема, лікаря — проблема, а для органічного виробництва тим паче. Все доводиться власними гулями і граблями досліджувати і вивчати.

Адресні допомоги господарства стосуються не тільки дитячого будинку, а й сільрад, інвалідів — загалом, як і в кожного відповідального бізнесу на селі. Однак, за словами директора, основний соціальний пакет органічного ведення рослинництва і тваринництва — це додаткові робочі місця.

Людмила Денисюк знайомить з потужностями заводу «Органік Мілк»ТОВ «Органік Мілк» входить до вертикально-інтегрованої групи підприємств і переробляє продукцію ПП «Галекс Агро». Завод, потужністю переробки 30 тонн молока на добу, також розташований у Новоград-Волинському районі Житомирщини, працює виключно на своїй молочній сировині. Тут виробляють молоко, кисломолочну продукцію (кефір, ряжанка, йогурт, сметана, сир), вершкове масло і бринзу під торговою маркою «Органік Мілк». «Усього 15 видів продукції. Нація вже рахує калорії, тож впровадили лінійку низькокалорійної продукції», — розповідає заступник директора з якості Людмила Денисюк. На реалізацію все це потрапляє до вже згаданого «Le Silpo», інших супермаркетів, а також власного магазину органічних харчових продуктів, що розташований у Новоград-Волинському. Інші інгредієнти, крім молочної сировини, наприклад, цукор, домішки, мають бути також органічно сертифікованими. Цукор доводиться закуповувати в Європі, адже в Україні виробників органічного цукру немає.

Завод обслуговує три лабораторії, впроваджено систему HAССP.

Як ферма, так і завод є місцем проведення семінарів, конференцій. За радянських часів на місці ферми був комплекс по розведенню нетелей. На воротах ферми відвідувачів досі зустрічає табличка ще з тих часів: «Відвідування ферми сторонніми особами заборонено», однак з червня 2015 року власник запровадив безкоштовні екскурсії для всіх охочих. А табличку, мабуть, залишив на згадку.

*Проект «Розвиток органічного ринку в Україні» впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO). Один із напрямків діяльності проекту — видання посібників для ведення органічного виробництва, експорту органічної продукції.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"