Дивосвіт

Як відновити газон

Здається, радянська і пострадянська армійська традиція фарбувати траву до приїзду генерала дісталася і до США. Тут, щоправда, роблять це не заради начальства, а для себе. Один із найпосушливіших штатів Америки — Каліфорнія. Цьогоріч штат спіткала нестерпна спека, а витрачати кошти на зайвий полив садів та газонів занадто дорого. Відтак найбільші естети вирішили свої прибудинкові газони фарбувати. А оскільки Америка — країна бізнесу і можливостей, відразу ж віднайшлися спритники, які надають відповідні послуги. Вартість озеленіння газону таким методом коштує 75 центів за квадратний метр.

В очікуванні дощу

Давні люди вважали, що якщо довго називати предмет чи явище його справжнім іменем, його можна, так би мовити, матеріалізувати біля себе. Доведений факт, що, наприклад, слов'янське слово «медведь» виникло через те, що з цією твариною ніхто не хотів випадково зустрітися, тож і описували її умовно, як того, який відає (їсть) мед. В умовах нинішньої спеки, звичайно, хотілося би, щоб швидше пішли дощі, тож пропонуємо вашій увазі кілька цікавих фактів про дощ. Можливо, спрацює.

— У Португалії дощ є поважною причиною не виходити на роботу.

— Гра дартс з'явилася через дощ. Одного разу лучників на змаганні застав дощ. Тятива під водою швидко ставала нікчемною, тож відправившись в пивну, вони почали кидати укорочені стріли в мішень на стіні.

— Дощ став причиною появи прогнозів погоди по радіо. Коли американський власник радіостанції потрапив під дощ, він заснував нову рубрику прогнозу погоди.

— Людина може залишитися під дощем абсолютно сухою, якщо перебуває в пустелі. Насправді дощі в пустелі бувають, але про них неможливо дізнатися, бо краплі просто не долітають до землі — вони випаровуються від гарячого повітря.

— Сьогодні можна влаштувати штучний дощ. Частинки сухого льоду скидають з літака прямо на купчасті хмари. У хмарі вуглекислота обволікається водою і падає, як сніжинка, по дорозі нагріваючись і перетворюючись на дощ. Таким чином можна боротися з посухою або розсіювати хмари.

Брудний, як Читарум

Якщо надумаєте викинути щось у річку, подумайте, якими можуть бути наслідки.

Річка Читарум, що на острові Ява в Індонезії, колись потужна, могутня і чиста, 2007 року могла претендувати на звання найбруднішої річки у світі.

Це стало результатом лише двадцятирічної життєдіяльності місцевого населення. Що там перемкнуло в голові у місцевих, невідомо, але фотографії 1980-х років показують нам чисті води, з яких наповнювалися численні іригаційні канали. Вже наприкінці століття місцеві рибалки були вимушені перекваліфікуватися на ловців пластикової і скляної тари. 2008 року Азійський банк розвитку виділив $500 млн для очищення ріки. Дивно, але й 2015 року продовжується збір коштів на очищення цієї ріки.

Плавучий ліс

Іноді кораблі отримують друге життя. Ті, які лежать на морському дні, стають місцем паломництва аквалангістів, іноді їх піднімають і судна стають пам'ятниками. А трапляється, деякі просто не хочуть тонути. Така історія вийшла і з британським паровим судном SS Ayrfield, яке вже багато років стоїть на останньому рейді поблизу Олімпійського селища в Сіднеї.

Корабель було збудовано 1911 року в Англії, під час Другої світової війни уряд Австралії використовував його для перевезення припасів американським військам у Тихоокеанському регіоні.

1950 року судно було продане для перевезень вугілля з Ньюкасла до Сіднея, аж доки 1972 року не було ухвалено рішення відправити його до сіднейського заливу Homebush Bay, де воно перебуває і досі. Чомусь корабель не захотів тонути, і за час, що минув, його заіржавілий корпус став притулком для невеличкого лісу. Відтак корабель отримав свою другу назву — «The Floating Forest» — «Плавучий ліс».