УКРАЇНА МАЄ БУТИ ЦИНІЧНОЮ І ПРАГМАТИЧНОЮ Й РОБИТИ ВСЕ, ЩО ВІДПОВІДАЄ НАШИМ НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ!

Так коротко охарактеризував президент Української зернової асоціації Володимир Клименко висновки з роботи Українсько-американського зернового конгресу, що пройшов 24-25 березня 2015 року у Вашингтоні (США) в рамках третього раунду Українського зернового конгресу. Організатори форуму — Українська зернова асоціація та ІА «АПК-Інформ», за підтримки Американсько-української ділової ради (USUBC), Американської зернової ради (U.S.Grains), Проекту «Агроінвест» (USAID) і за сприяння Української аграрної конфедерації. У роботі конгресу взяли участь понад 170 осіб із 13 країн світу, вони розглянули ключові питання світової продовольчої безпеки, перспективи інвестування в АПК України, у фокусі обговорення були розвиток ринку біопалива, генетичні дослідження в агросекторі та розвиток річкової транспортної інфраструктури. Україну презентували представники державних структур, аграрного бізнесу, науковці, галузеві експерти, представники громадських організацій АПК.

 

— Володимире Георгійовичу, як Ви оцінюєте результати конгресу? Наскільки представницьким був форум?

— Ми зробили все можливе, щоби конгрес був представницьким з обох боків. Українська делегація була представлена міністром аграрної політики Олексієм Павленком, заступником міністра Владиславою Рутицькою, серед народних депутатів — Леонід Козаченко, Іван Мірошніченко, Сергій Хлань, Андрій Гордєєв. Серед представників зерноторгових компаній і агрохолдингів був Герой України, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський, який своїм виступом буквально ошелешив американський політикум і бізнес. До різноплановості напрямків роботи його компанії в Україні ми вже звикли. А американство буквально було приголомшено тим фактом, що потужний зернотрейдер і сільгоспвиробник не тільки будує елеватори, не просто розбудовує власний флот, а ще й реанімував мертвий суднобудівний завод і завантажив його роботою на найближчі п'ять років. І це, до речі, єдине Миколаївське галузеве підприємство, яке працює! Оплесками присутні зустріли новину про те, що у разі проведення днопоглиблення Дніпра на двох перекатах, українська річка невдовзі зможе запрацювати як гордість американської річкової логістики — ріка Міссісіпі.

Чимало зусиль доклав до організації конгресу Морган Вільямс, президент і виконавчий директор Американсько-української ділової ради (USUBC). Також із доповідями виступили заступник міністра сільського господарства США і закордонного аграрного сектору Майкл Скюз, заступник керівника Бюро USAID з питань Європи та Євразії Джонатан Кац. Від генерального спонсора DuPont Pioneer був президент компанії Пол Е. Шиклер, були віце-президенти Monsanto Company, John Deere, інших провідних американських компаній. Особливо хочу подякувати Томасу Слейту, президенту і виконавчому директору Американської зернової ради. Були широко представлені світові фінансово-кредитні структури, представники міжнародних організацій, трейдери і бізнесмени.

Захід проходив в офісі Міжнародної фінансової корпорації (IFC) і був організований за кращими світовими стандартами. Уперше за довгі роки я спостерігав ситуацію, що до кінця першого дня ніхто з учасників не пішов, так само аншлаг був наступного дня. З української й американської сторони всі відзначали високий рівень організації і змістовність доповідей.

Хочу наголосити, що цикл із трьох зернових конгресів — у Парижі, в Києві і цей у Вашингтоні ми провели успішно і досягли чималих результатів.

 

— Але ж метою американського конгресу була міждержавна угода в галузі АПК до 2030 року. Яка її доля?

— Ми продовжуємо в цьому напрямку працювати. З українського боку проект документу був ретельно відпрацьований фахівцями УЗА і вже півтора місяці проходить погодження у всіх відповідних міністерствах і відомствах України. Напередодні від'їзду нашої делегації Кабінет Міністрів уповноважив міністра агрополітики Павленка провести належні перемовини щодо нашої міждержавної угоди в міністерстві сільського господарства США. Такий діалог відбувся, й впродовж нього американській стороні було офіційно запропоновано долучитися до підготовки цього документу. Ми віримо, що через декілька місяців ця угода має бути підписана в рамках запланованого на осінь офіційного візиту Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка до США.

Ця угода є дуже важливою для України. Я ще раз нагадаю, що останній документ про співпрацю України та США в сільському господарстві мав вигляд невеличкого меморандуму на сторінку від 1994 року, де ми домовлялися, що будемо разом розвивати АПК і координувати наші дії. Впродовж цих двох десятків років практично нічого не відбувалося. І наш конгрес став свого роду каталізатором розвитку вітчизняного агросектору, який став достойним уваги всього світу.

 

— Як стисло можна викласти основний месідж конгресу?

— Якщо стисло, то Україна потребує фінансування й інвестицій, які в світовому масштабі принесуть бізнесу прибуток і дозволять упоратися з імовірним насуванням голоду у світі 2050 року.

Продовження на стор. 10 о

Простою мовою: як, у кого і під що наша країна може отримати кошти, зокрема у Сполучених Штатах. З цього приводу були дуже змістовні аналітичні доповіді фахівців Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Корпорації приватних зарубіжних інвестицій (OPIC), де йшлося про те, в які саме проекти в Україні можна вкладати гроші, які саме галузі і проекти слід фінансувати, які документи для цього слід оформлювати.

 

— То які саме галузі або напрямки в АПК, на думку світової спільноти, слід розвивати в Україні?

— Насамперед — біотехнології. Йдеться про виробництво і переробку ГМ-рослин. Передусім мова йде про промислове виробництво біоетанолу і біодизелю, про створення біопаливної промисловості. Це зрештою дозволить вирішити проблеми зовнішньоторговельного сальдо і в такий спосіб допоможе стабілізувати національну валюту, національну економіку. Економічно найбільш доцільно — виготовляти біоетанол із кукурудзи, якої наша країна виробляє вже достатньо. Причому в переробку йде вся рослина від кореня до качана, на противагу сої, якої, приміром, у штаті Айова також більш ніж достатньо, однак вона такої рентабельності біодизелю не дає.

 

— Минулої зустрічі Ви говорили, що у виробників кукурудзи, які, по суті, є конкурентами, з'явилася міжнародне об'єднання, таке собі лобі. А нам до того лобі не можна?

— Під час робочої поїдки до США з підготовки конгресу, декілька місяців тому ми під час зустрічі в Зерновій раді США (USGC) дізналися, що створено нову громадську організацію MAIZEALL (Маіз Ол), назва якої говорить сама за себе. Вона об'єднує фахівців кукурудзяної галузі, переважно фермерів, Північної та Південної Америки. До її складу ввійшли США, Аргентина і Бразилія, однак відстоювати інтереси галузі організація збирається по всьому світу. У роботі вона приділяє увагу вирощуванню ГМ-кукурудзи і просуванню біотехнологій з переробки цієї культури, насамперед на біоетанол.

Тоді було досягнуто домовленості про присутність української делегації на засіданні Ради директорів MAIZEALL. Тож 26 березня  така зустріч відбулася.

Від української сторони був я, Олексій Вадатурський, Микола Горбачов, Юрій Скічко, Андрій Заблоцький. Із боку приймаючої сторони були американські, аргентинські і бразильські фахівці. Ми обговорювали питання виробництва кукурудзи, переваги ГМ-рослин, технології глибокої переробки, законодавство в наших країнах тощо. Наш майже тригодинний обмін інформацією завершився тим, що наприкінці я запропонував уважати нашу участь у засіданні ради заявкою на вступ УЗА до складу MAIZEALL. У свою чергу, в організації нас запевнили, що дуже вражені успіхами українських аграріїв за останні 10 років з виробництва кукурудзи, і тому наша заявка вважається прийнятою. 

Нас, звичайно, вразили американські навички виробництва і переробки кукурудзи. Із загальносвітового виробництва зернової з американського континенту на світовий ринок постачається 70% кукурудзи, і вся вона є генетично модифікованою.

 

— То що ж нам робити з ГМО?

— Наразі можна констатувати, що Україна в питаннях ГМО значно відстає від того потягу, який давно рушив світом. Нашим парламентарям, профільному міністерству, виробникам і переробникам слід негайно його наздоганяти: США виробляє понад 300 млн тонн кукурудзи на рік, з яких 75% — генно-модифікована, і третина врожаю — 120 млн тонн — переробляється на біоетанол. А ми все продовжуємо розмірковувати: треба чи не треба, можна чи не можна, доцільно чи не доцільно. За радянських часів з усіх трибун і шпальт центральних видань лунало гасло «Науку — у виробництво!», тобто якнайшвидше просувати наукові розробки в життя. І ми просували розробки. Тому і першими у світі освоїли космос. Біоетанол також яскравий приклад такого наукового прориву. Переваги країн світу, що інтенсивно і швидко розвиваються, полягають саме в тому, що вони наукові досягнення дуже швидко впроваджують у виробництво. Тут нам слід повчитися у Китаю. Китайці чудово усвідомлюють, що у багатьох галузях у них немає відповідних учених і наукових досягнень. Водночас, щойно десь у світі з'явилося щось корисне і передове, в піднебесній вже працює копія цього винаходу. Вони навчилися запозичати чужу розробку і швидко впроваджувати її у себе. Останній яскравий приклад — розумні годинники Apple Watch з'явилися в продажу лише в лютому поточного року, і їх можна замовити лише за ціною $500. Через годину після презентації в США, в Китаї почали продавати аналогічні годинники по $70-80. Користувачі кажуть, що аналоги працюють не гірше оригінальних.

Висновок: якщо самі виготовляти не вміємо, слід навчитися швидко копіювати.

Тому нам дуже важливо співпрацювати зі Сполученими Штатами і укласти з ними двосторонню угоду.

 

— Навіщо нам така угода?

— По-перше, підписання угоди — це хороші новини з України, за якими весь світ уже скучив, бо Україна зараз асоціюється з війною. Вона матиме позитивний вплив на потенційних інвесторів і збільшення вартості вітчизняних компаній. По-друге, це ще можливість все те передове, що є в США, перенести до себе. Зокрема, створення біоетанолової промисловості і законодавчого визначення в питаннях ГМО. Це слід зробити швидко, миттєво. По-третє, фрагменти угоди можуть стати галузевими програмами — планом розвитку аграрного сектору нашої країни замість численних абстрактних наборів декларацій про розвиток АПК, який пише кожен новий склад Мінагрополітики, а за ним переписує Кабмін.

Дуже важливо, що після підписання таких угод з різними провідними країнами світу жоден депутат у Верховній Раді, який лобіює інтереси певних груп, не зможе подати жоден законопроект, який гальмуватиме цивілізований розвиток АПК і суперечитиме міжнародним угодам.

Для України кінцева мета цього договору — збільшити виробництво сільгосппродукції і вийти на урожайність кукурудзи і сої, як у США, використовуючи весь набір інструментів, який ними застосовується.

Бог дав нам землю, клімат, воду, зручне географічне розташування і людей, а це досить кваліфікований персонал, щоб з цією задачею впоратися у досяжному майбутньому.

 

* * *

Від редакції. Особливо актуальним в обговоренні стало питання річкових перевезень внутрішніми водоймами України, відродження Дніпра і Південного Бугу. Оскільки для України це питання надважливе, УЗА виступила ініціатором спецвипуску «Агропрофі», присвяченого саме вирішенню проблеми зернової логістики. Головне питання — що й яким структурам у владі та бізнесі слід зробити, щоб із 2015 року Дніпро запрацював як національна транспортна артерія на кшталт річки Міссісіпі у США.

Спецвипуск буде надруковано додатковим накладом і розповсюджено через відповідні служби всім депутатам Верховної Ради України, керівникам міністерств і відомств суміжних галузей, а також розміщено у вільному доступі в Інтернет на сторінках учасників Спецвипуску.

Ми плануємо дати можливість висловити компетентні думки з цього питання першим особам Української зернової асоціації, вітчизняних експортерів — «НІБУЛОН», «УкрАгроКом», Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Європейського банку реконструкції і розвитку, а також народним депутатам України.

Для висвітлення урядової позиції листи із запитаннями для інтерв'ю надіслано міністрам Мінінфраструктури та Мінагрополітики.

Усі ми працюємо заради єдиної мети — свободи і незалежності України, тому готові надати сторінки для висловлення думок з цього питання вам, шановні читачі.