Статті

МАГІЧНІ 60 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ: ВАРТІСТЬ ПОСІВНОЇ ЧИ ДЕФІЦИТ КОШТІВ

Мінагрополітики повідомляє, що посівні площі під урожай 2015 року будуть збережені на торішньому рівні – 27,2 млн га. При цьому площа зернового клину може бути збільшена на 0,6 млн га – до 15,6 млн га. Посіви озимих на зерно і зелений корм узагалі зросли на 7,3% – до 8,97 млн га.

Водночас чиновники визнають, що на запланований обсяг робіт коштів у аграріїв не вистачає. Міністр Олексій Павленко заявляє, що цьогорічна весняна посівна подорожчає в півтора раза – до 60 млрд гривень. І переконує, що: «Заводи переповнені добривами. Питання в тому, що потрібно купувати, а грошей немає. Насіння в наявності є, але його потрібно купувати. Питання засобів захисту рослин не стоїть… але немає грошей». Водночас перший заступник профільного міністра Ярослав Краснопольський переконує громадськість, що посівну в більшій мірі сільгоспвиробники профінансують за рахунок власних коштів, але дефіцит фінансування становитиме 10 млрд грн. За його підрахунками, вартість проведення посівних робіт на гектарі цьогоріч підвищиться до 3,111 тис. грн проти 2,04 тис. грн 2014-го.

«Між матом і патом»

То скІльки ж коштуватиме аграріям посівна-2015? І питання саме в грошах на якісне насіння, паливно-мастильні матеріали і добрива, техніку та ЗЗР. Ми дотримаємося технологій і вкотре витягнемо країну з прірви, чи аграріями держава знехтує – і тоді ми впадемо до екстенсивних технологій і втратимо щонайменше чверть врожаю? Про це говорили учасники прес-конференції  «Агросектор 2015 р.: між матом і патом»:  народний депутат України, голова «Аграрного об'єднання» у ВРУ Леонід Козаченко; заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ Олександр Бакуменко, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, президент УКАБ Алекс Ліссітса, віце-президент АФЗУ Микола Стрижак. Промовці є співголовами Координаційної ради Всеукраїнського аграрного форуму. Тож вони переконували, що означені питання, а також конкретні пункти роботи АПК і уряду в напрямку стабілізації будуть розглянути на IV Всеукраїнському агрофорумі 26 лютого 2015 року, де зберуться близько 500 аграріїв з усієї України. За підсумками роботи форуму напрацьовані документи будуть направлені до Кабміну – у вигляді проектів постанов та до Верховної Ради як законопроекти.

Експерти зазначили, що весняна посівна подорожчає щонайменше на 18 млрд грн, тому не всі зможуть її провести вчасно і якісно, бо витрати аграріїв щодня зростають. Унаслідок девальвації гривні витрати на закупівлю матеріально-технічних ресурсів збільшились на 20%, на стільки ж зросла собівартість сільгоспвиробництва. Пальне щодо 2014-го подорожчало на 65%. Крім того, у січні 2015 року мінеральні добрива подорожчали вдвічі проти цього періоду торік: аміачна селітра зросла на 92,5%, карбамід – 77,6% та безводний аміак – 119,1%. До цього призвели як девальвація гривні, так і дефіцит на внутрішньому ринку через зупинку Сєвєродонецького «Азоту» та «Стиролу» (щоправда, перший вже частково відновив роботу). Повноцінне забезпечення потреб аграріїв у добривах під питанням. Практично недоступними стають імпортні ресурси. При цьому, гривня продовжує падати (і це падіння у 2,5-3 рази), тому подорожчання виробничих засобів триватиме на тлі падіння світових цін на зернові.

«Потреба ринку в обігових коштах становить близько 60-70 мільярдів гривень. Це той грошовий дефіцит, який чекає галузь навесні, – зазначив Леонід Козаченко. – У минулі роки він становив 30 млрд грн і легко покривався за рахунок банківських кредитів. Але зараз фінансовий сектор перебуває у депресивному стані, тому шукати гроші доведеться з інших джерел, або ж – економити на виробничих витратах, що автоматично вплине на врожайність».

Промовець висловив здивування, що Мінагрополітики подає викривлені дані. Наприклад, чиновники говорять про наявність 100% добрив та насіння, близько 80% – ЗЗР, більше 100% в наявності на ринку пального. «Найбільше мене бентежить те, – сказав він, – що брак обігових коштів міністерство обчислює 10 млрд грн. При тому, що в попередні роки, коли не було війни і такої девальвації гривні, брак обігових коштів становив близько 30 мільярдів. Але тоді працювали банки, і ці кошти можна було аграріям отримати. Сьогодні в невизначеному стані банківський сектор, тому за нашими обрахунками дефіцит становитиме вдвічі більше – не менше 60 млрд гривень».

Він зазначив, що наразі заставних закупівель Аграрним фондом через відсутність грошей також немає. Наразі можна було би ініціювати створення спеціальної емісії Нацбанку, яка могла би частково покрити цю потребу, як це практикується в інших країнах світу.

«Незважаючи на масштабні проблеми в галузі АПК, яка не тільки годує українців, але й стабільно забезпечує надходження до бюджету, державні діячі не намагаються знайти рішення для недопущення стагнації галузі. Так, для забезпечення повноцінної продовольчої безпеки держави потрібно продовжувати дерегуляцію сектору, відмінити збільшення мит на імпорт насіння, засобів захисту рослин та техніки, внести зміни до методології обрахунку нормативної грошової оцінки земель, полегшити доступ аграріїв до зовнішніх фінансових ресурсів, повертати ПДВ при експорті зернових і технічних культур та залишити незмінною систему оподаткування в АПК» – сказав Алекс Ліссітса.

За його прогнозом, відбудеться значне скорочення посівних площ, проти прогнозу Мінагрополітики. Насамперед, через втрати певних площ у Луганській і Донецькій областях (це не лише зона АТО, а й буферна). Також є проблемою, що тамтешні аграрії платять фіксований сільгоспподаток і орендну плату незалежно ні від чого, і це питання слід вирішити законодавчо. Він певен, що весною однозначно впаде площа під кукурудзою через її невисоку вартість і падіння світових цін. Також суттєво менше буде цукрових буряків, які виявилися цьогоріч нерентабельними, зменшаться посіви ярих, наприклад, ячменю і деяких інших зернових. За рахунок зменшення площ під згаданими культурами зростуть площі під соняшником. А.Ліссітса зауважив, що це скорочення виявиться не таким болючим, як кричуща економія добрив і засобів захисту рослин, посів неякісним низькопродуктивним насінням. Зрештою, це може призвести не лише до суттєвих втрат кількості врожаю, а й до низької його якості.

«Верховна Рада України сьогодні робить чимало для того, щоб на законодавчому рівні допомогти нашим військовим, – зауважив Олександр Бакуменко. – І, природно, перший пріоритет завжди у законопроектів, які спрощують процеси, пов'язані з АТО, а також все, що може збільшити підтримку України на міжнародному рівні. Однак на стратегічному рівні ми зобов'язані думати про економіку. Якщо схематично, то мова йде про збільшення експорту, скорочення імпорту та підготовку нашого законодавства до того, щоб максимально сприяти новим інвестиціям. В основному, це дерегуляція і боротьба з корупційними схемами».

Оживає Аграрний фонд

Коли верстався номер, надійшло повідомлення, що ПАТ «Аграрний фонд» продовжує реалізацію програми форвардних закупівель, розпочату 2014 року. В її рамках законтрактовано понад 780 тис. тонн озимої пшениці та авансовано близько 1 млрд грн, що складає 50% від розрахункової ціни форвардних контрактів на поточний рік із розрахунку ціни 2500 грн/т на пшеницю 2-го класу і 2400 грн/т на пшеницю 3 класу. Зараз АФ чекає звітів по врожайності і видатках, після цього буде дофінансування ще 20% вартості. 

Усього в маркетингових планах Аграрного фонду на 2014-2015 рік закладено закупити близько 1220 тис. тонн пшениці. «У нас вже є контракти на 780 тисяч тонн зернових, – зазначив в.о голови правління Андрій Радченко. –  Тож посівну АФ фінансуватиме. Це близько 450 тис. тонн пшениці 2 та 3 класу. Ми розраховуємо тільки на продовольчу пшеницю цього року, в подальшому можуть бути й інші культури».

Форвардні закупівлі фінансуються у три етапи. 50% – на стадії посівної, 20% – при сході пшениці. Решта 30% дофінансовуються, коли йде збирання врожаю, здійснюється поставка товару та йде остаточний розрахунок із сільгоспвиробником, виходячи із ціни, яка складається на споті на момент поставки партії товару за інформацією Аграрної біржі про ціни на зернові врожаю 2015 року.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"