СЕСІЯ НОВА, ПРАЦЮЄМО ПО СТАРИНЦІ

У вівторок, 2 вересня 2014 року, відбулося досі нечуване: Верховна Рада закрила одну і відразу відкрила наступну сесію свого скликання. Цього разу останню - адже виборчий процес уже запущено, і до виборів залишилося 62 дні. Напередодні, на зустрічі Президента України Петра Порошенка з лідерами фракцій Верховної Ради було ухвалено рішення не змінювати виборче законодавство та не відкривати пропорційні списки.

Тож українці обиратимуть нову Раду за старою змішаною системою. Та й коли вже її змінювати – передвиборчі перегони вже розпочались. Так що, навіть якщо цей склад Верховної Ради і ухвалить зміни до виборчого законодавства, то стосуватимуться вони лише наступних виборів, але не позачергових, які відбудуться у жовтні 2014-го.

Адже Центральна виборча комісія на наступний день після Указу Президента про розпуск парламенту розпочала свою роботу і зараз уже реєструє депутатів-мажоритарників (першим з них став Валерій Шупта, котрий балотуватиметься по 144 округу в Полтаві). Зміна виборчих правил упродовж кампанії спричинить велику кількість судових позовів, що, в свою чергу, поставить під сумнів легітимність виборів. Тому правила змінювати звісно потрібно, але застосовувати їх можна буде лише під час проведення виборів майбутніх каденцій парламенту.

От для кого розпочалася дійсно гаряча пора – то це для соціологів. Усім різко захотілося знати рейтинги супротивників та власні електоральні перспективи. Для багатьох перші заміри громадської думки стали шоком. Якби парламентські вибори відбулися наприкінці серпня, а ті, хто не визначився з кандидатурами обранців, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б 58% виборців. Подані голоси розподілилися б таким чином: 37,1% проголосували б за Блок Петра Порошенка (за умови участі у списку Луценка, «УДАРу» Кличка та Богомолець); 13,1% – за Радикальну партію Олега Ляшка; 9,7% – за партію «Громадянська позиція» (Гриценко); 7,8% – за партію «Сильна Україна» (Тігіпко); 6,4% – за партію «Патріоти України» (Яценюк, Турчинов та інші втікачі з «Батьківщини»); 6,1% – за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (Тимошенко).

Менше 5% (а це прохідний бар'єр) набирають: Комуністична партія України (Симоненко) – 4,6%; Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (Тягнибок) – 4,4%; Партія регіонів (Єфремов) – 3,8%; партія «Самопоміч» (Садовий) – 2,9%; партія «Правий сектор» (Ярош) – 1,8%; усі інші партії – 2,3%. Правда, є ще 25%, котрі поки не визначилися з вибором – то за їхні голоси і буде основна боротьба, бо така кількість виборців може будь-якого аутсайдера вивести у переможці.

З огляду на вищесказане, депутати не захотіли навіть «підрихтувати» старий закон, наприклад, змінити межі мажоритарних округів на Донбасі. Бо колишній більшості вже нічого не світить – то навіщо старатися для когось? А от що завадило зекономити на виборах понад 300 млн грн державних грошей – загадка. Принаймні депутати відмовилися підтримати законопроект, котрий суттєво скорочував витрати на виборчу кампанію.

 

Проміжні підсумки

буремних днів

Четверта сесія парламенту, яка розпочалася у лютому 2014 року, була найдраматичнішою за всю історію незалежності. З падінням режиму Януковича та втечею його з країни єдиним легітимним загальнодержавним органом залишилася Верховна Рада України.

У надскладній політико-правовій та соціально-економічній ситуації парламент взяв на себе відповідальність за стан справ у державі, сформував уряд та прийняв вкрай необхідні законодавчі акти, забезпечивши обороноздатність та життєдіяльність країни та проведення демократичних виборів Президента України, визнаних цивілізованим світом.

На цьому тлі сам парламент пережив драматичні політичні та структурні струси. У складних умовах протистояння сформувалася нова парламентська більшість, і після виконання покладених на неї завдань та припинення її існування, Президент України ухвалив рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів.

Утім, буремні події зими-весни 2014 року не завадили депутатам продемонструвати результативну роботу. У порівнянні з попередньою, весняною сесією, Верховна Рада України розглянула втричі більше законопроектів, більшість із яких носила стратегічний, доленосний характер. За 73 пленарних засідання Парламент розглянув 1908 законопроектів, з них прийнято в цілому 167 та 47 законопроектів ухвалено у першому читанні.

Важливим здобутком четвертої сесії стало відновлення парламентом дії Конституції України, яка під тиском «папереднєго» президента була незаконно скасована. Рішення Верховної Ради про відновлення Конституції України було прийнято на вимогу українського народу конституційною більшістю у 306 голосів.

До найважливіших законопроектів, ухвалених на четвертій сесії, належать пакет законопроектів, прийнятих у зв'язку з початком Антитерористичної операції на Сході країни. Насамперед, парламент оперативно вніс зміни до Державного бюджету на поточний рік, забезпечивши фінансування наших Збройних Сил, Національної гвардії та силових структур, а також прийняв законопроекти, які стосувалися діяльності правоохоронних органів та Збройних Сил України.

Зокрема, відповідно до прийнятого Закону України створено Національну гвардію України, а також схвалено низку законів, які посилюють обороноздатність України та врегульовують питання соціального захисту військовослужбовців, учасників Антитерористичної операції та їх сімей.

До не менш важливого законодавчого доробку належить законодавче забезпечення виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо реформування державної антикорупційної політики, реформи вищої освіти тощо.

У цей період Верховна Рада також ухвалила блок законопроектів із питань бюджетної, економічної, промислової та інвестиційної політики. Зокрема, на четвертій сесії було прийнято закони, що стосуються антикризових заходів, дерегуляції економічної діяльності та усунення адміністративного тиску на суб'єктів господарської діяльності, а також щодо забезпечення переходу суб'єктів господарської діяльності до ринкової практики у відповідності до стандартів Європейського Союзу. Це закони щодо державних закупівель, державної допомоги суб'єктам господарювання, скорочення кількості дозвільних документів та вдосконалення процедури їх видачі, спрощення процедури державної реєстрації, обмеження втручання в діяльність суб'єктів господарювання тощо.

Четверта сесія парламенту нарешті прийняла резонансний закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення», який українська громадськість вимагала ухвалити впродовж 10 років. Утім, робота над законами триває: на час завершення четвертої сесії у комітетах Верховної Ради перебуває на опрацюванні 2221 законопроект. Проте більшість із них, вочевидь, стануть предметом розгляду нової Верховної Ради України.

 

Перші рішення

п'ятої сесії

У зв'язку із неприкритою агресію російської армії, депутати хотіли заслухати міністра оборони, проте виявилося, що у понеділок він уже розповів усе що треба Президенту, Прем'єр-міністру, голові ВР та лідерам парламентських фракцій. Проте серйозна розмова про оборону все ж відбулася у четвер – Рада провела закрите засідання із силовиками та економічним блоком уряду. От лише ніяких очікуваних відставок чи гучних заяв від депутатів ми не дочекалися. Єдине, на що спромоглися народні обранці, – вони створили тимчасову слідчу комісію щодо розслідування жахливих військових подій під Іловайськом.

Верховна Рада прийняла зміни до Митного кодексу, які передбачають зняття мита з імпорту озброєння в Україну. А от поставити перепону потоку брехні та інформаційного бруду, а якщо називати речі своїми іменами – інформаційній війні з боку російських телеканалів у депутатів духу не вистачило. Проект закону про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо встановлення процедури тимчасового обмеження трансляції та ретрансляції на території України програм телерадіоорганізацій, які не підпадають під юрисдикцію України, Верховна Рада України не підтримала.

Законопроектом пропонувалося надати Національній раді з питань телебачення і радіомовлення право власним рішенням тимчасово забороняти ретрансляцію телерадіопрограм, первісна трансляція яких здійснюється з території інших країн у разі, якщо вони містять заклики до насильницької зміни конституційного ладу, розв'язування війни, пропаганду будь-якого роду нетерпимості або інформацію, яка не відповідає Закону України «Про захист суспільної моралі». Однак на захист інформаційного простору держави стали лише 200 народних депутатів із 264, що були зареєстровані у сесійній залі.

 

Ех, раз. Іще раз

За пропозицІЄю спікера Олександра Турчинова до порядку денного було включено всі напрацювання депутатських комітетів та фракцій (про це домовилися на погоджувальній раді). Проте за відповідний проект постанови про порядок денний 5 сесії проголосувало лише 204 депутати. Після цього Турчинов запропонував: «Оскільки Партія регіонів не голосувала за порядок денний, проголосуємо за виключення проектів законів, поданих Партією регіонів, з порядку денного сесії». Але і за це рішення проголосувало лише 208 депутатів. Лише після перерви, з третьої спроби порядок денний ухвалили. Так само по перерві, правда не з третьої, а з другої спроби парламент задовольнив заяву про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремети.

Народні депутати з другої спроби підтримали пропозицію, щоб парламент на 5-й сесій працював у пленарному режимі лише по вівторках. Постановою передбачено у пленарному режимі працювати лише по вівторках, а в інші дні народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях та фракціях. У разі необхідності депутати можуть бути скликані на засідання головою Верховної Ради. Це рішення цілком прогнозоване, і дорікати депутатам, що вони у часи війни збиратимуться лише раз на тиждень марно – у них же вибори. Усі народні обранці зараз безвилазно сидітимуть в округах і на повну потужність вмикатимуть можливості своїх «чарівних паличок»: ремонтуватимуть дороги і теплотраси, будуватимуть дитячі майданчики, готуватимуть пакети з «гречкою» для виборців тощо.

Так само з другої спроби Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні», внесений Президентом України Петром Порошенком. Законом передбачено забезпечення соціального захисту осіб, які під час Революції гідності (листопад 2013–лютий 2014), інших подій, що пов'язані із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, виявили особливу громадянську мужність, патріотизм, самовіддано служили українському народу, відстоювали конституційні засади демократії, права і свободи людини, вели активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність та нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, на рівні, що відповідає їх заслугам.

 

І нарешті про приємне: на тлі невтішних новин із Східного фронту 2 вересня надійшла добра вість із «фронту західного». Розпочалося комерційне постачання газу в Україну зі Словаччини в реверсному режимі по реконструйованому трубопроводу Вояни-Ужгород. Мінімальний гарантований обсяг трафіку з 1 жовтня буде 6,4 млрд м3 на рік, а плановий обсяг постачання має становити 27 млн м3 газу на добу, або близько 10 млрд м3 газу на рік. Під час церемонії запуску реверсного постачання газу Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк наголосив, що завдяки відкриттю реверсу зі Словаччини і можливості для України купувати газ у Європі, ми замістили 40% газу, який раніше купували у російської компанії «Газпром». Орієнтовна ціна голубого палива з Європи – близько $360 за тисячу кубів, що дешевше ціни, котру пропонує «Газпром», навіть із урахуванням знижки. І європейська ціна газу вже точно не буде залежати від примх одного чоловічка, котрому так закортіло увійти в історію другим Гітлером.