Статті

ВЛАДА ПОГОВОРИЛА З НАРОДОМ, ТА ЧИ ДОСЛУХАЛАСЬ У ВІДПОВІДЬ?

У Києві відбувся другий етап III Всеукраїнського аграрного форуму

Слово «форум» прийшло до нас із  Древнього Риму, де форумом називалась площа, навколо якої і на ній містилися всі найважливіші будови міста – суд, сенат та храми богів. На форумі проходили збори жителів і вирішувалися суспільні справи. Тож наша звичка вирішувати нагальні справи на майдані не нова. Наразі на форум збираються не на площі, а в залі, проте мета у нього та ж сама – обговорити ряд важливих для спільноти питань та спробувати віднайти для них виважене рішення. Саме таким став другий етап III Всеукраїнського агрофоруму, котрий відбувся 10 липня 2014 року в клубі Кабміну в Києві. У заході взяли участь Прем`єр-міністр України Арсеній Яценюк, міністри фінансів, енергетики та агрополітики, представники профільних асоціацій, а також більше 200 сільгоспвиробників. Аграрії з усієї України мали обговорити низку проблем, зволікання з вирішенням яких може призвести до зупинки розвитку галузі.

 

Констатації були не вельми втішні: хоча певні зрушення у дерегуляції сталися, проте і тих двох десятків дозволів, що залишилися, достатньо для гальмування роботи галузі. Проекти землеустрою не скасовано, реєстрацію прав оренди не спрощено, аграрні розписки не працюють, вагонів-зерновозів більше не стало, зате на дорогах з'явилися вагові пункти для автотранспорту.

«Сьогодні без перебільшення можна стверджувати, що економіка сільського господарства перебуває у важкому стані і потребує термінового втручання органів державної влади і управління для недопущення зупинки розвитку агропромислового комплексу», – підкреслив співголова Координаційної ради агрофоруму, голова наглядової ради асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Втім, якраз у птахівників справи йдуть добре: українські виробники м'яса птиці розширюють географію експорту продукції. Об'єми поставок 2014 року збільшились на 5% (на 3 тис. тонн). Ринок Митного союзу поточного року був практично закритим для м'яса птиці з України, проте птахівники наростили об'єми поставок за рахунок експорту до інших країн.

Олександр Бакуменко зазначив, що експорт м'яса птиці в країни Митного союзу складає 35% у структурі експорту цієї продукції. «Ми провели переговори з Саудівською Аравією. Розпочали працювати з Китаєм та Південною Африкою. Очікуємо на серйозне просування своєї продукції на ринках цих країн. Що стосується експорту до ЄС, то там є деякі технічні проблеми. Ми їх вирішуємо. Із квоти експорту м'яса птиці до Європи у 16 тис. тонн ми законтрактували 12 тисяч. Поставки 5 тис. тонн української курятини до ЄС вже відбулись», – наголосив він.

 

Ціни на війні

Ще однією – вічною на наших теренах – проблемою є ціна збіжжя. Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич наголосив, що нинішня вартість пшениці є нерентабельною для більшості фермерських господарств. З його слів, практика попереднього уряду підтримки невеликих господарств не витримувала жодної критики, тому за останні 4 роки кількість фермерів скоротилася майже на 20%.

Він підкреслив, що зниження цін на зерно в першу чергу відчують дрібні виробники, які не мають доступу до кредитів і фактично не отримують допомоги з боку держави. «Сьогодні великі компанії мають можливість кредитуватися за кордоном, мають парк техніки, достатню кількість добрив та засобів захисту рослин, у них собівартість набагато менша, чого не скажеш про фермерів. Тому, якщо ціна за тонну пшениці 3-го класу не буде складати 2500 гривень, це буде збитковим для більшості фермерських господарств», – підкреслив Миркевич. За останніми даними Мінагрополітики, в Україні середня вартість пшениці 3-го класу – 2276 грн/т, фуражної – 2146 грн/т. Відстають ціни на ячмінь – в середньому по країні 1956 грн/т.

Що робити в такій ситуації? Ну хоча б відмовитися від практики випікання соціального хліба, що також б'є по кишені фермерів. «Хіба така велика складова хліба в пенсії чи зарплаті, щоб робити його дешевшим? В той час, як основні засоби виробництва дорожчають», – зазначив головний фермер країни.

Солідарний з ним і голова Аграрного союзу Геннадій Новіков. Він, зокрема, зазначив, що щедрі прогнози нинішнього врожаю зернових далекі від дійсності, проте вже зараз сприяють падінню ціни. На думку пана Новікова, про 60 і навіть 70 млн тонн цього року говорити не доводиться, адже на сході країни через бойові дії частина полів уже знищена, частину не вдасться зібрати, і хліб пропаде. Причина – терористи замінували поля, і вже були випадки підриву сільгосптехніки у процесі збирання врожаю. Тому він звернувся до уряду, щоб військові надали допомогу селянам і розміновували не лише дороги, але й поля.

Ще однією проблемою для аграріїв сходу може стати неможливість вчасного повернення кредитів. Оскільки воєнний стан не запроваджено, говорити про форс-мажор не випадає, відтак вкрай необхідно пролонгувати банківські кредити та кредити перед держпідприємствами, а також допомогти з відновленням техніки та обладнання, що постраждало від бойових дій.

 

Повний текст у друкованій версії…

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"