У БАГДАДІ ВСЕ СПОКІЙНО. МАЙЖЕ

Іноді вітчизняні прес-конференції за принципом організації нагадують нічного сторожа з численних фільмів про Схід. Той ночами гримав колотушкою і кричав: «Спіть, мешканці Багдаду, в Багдаді все спокійно!» Вдячність мешканців Багдаду, коли їх виривали зі солодких обіймів сну, можна лише уявити… Так і у нас з прес-конференціями: збирають, щоб сказати, що все спокійно. Та ніхто, начебто, і не хвилювався – спали всі.

Жарти-жартами, а в Києві 11 червня відбулася прес-конференція «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах». У анонсі заходу були зазначені такі розділи: проблеми забезпечення борошном та іншими продуктами зернопереробки підприємств і населення східних областей України; перспективи експорту борошномельної продукції через порти Азовського моря; ціноутворення на ринку борошна в 2014 році; презентація громадської організації «Борошномели України».

Вітчизняний ринок

борошна

Як зазначив головний редактор журналу «Зберігання і переробка зерна» Родіон Рибчинський, за перші чотири місяці 2014 року в Україні було вироблено 798 тис. тонн борошна, що на 2,1% вище за показник аналогічного періоду минулого року у 781 тис. тонн. Із зазначеного обсягу близько 135 тис. тонн припадає на частку підприємств, розташованих у Донецькій і Луганській областях.

На Донеччині приріст виробництва борошна за цей період порівняно з аналогічним минулого року становив 18,1% – з 72 тис. тонн 2013 року до 85 тис. тонн  2014-го. В Луганській області майже не відбулося змін у обсягах виробництва – 49 тис. тонн. За чотири місяці. У Харківській області відбувся приріст з 85 тис. тонн до 92 тис. тонн.

Це може свідчити, за його словами, про те, що, як і за будь-якої кризи, населення запасається продуктами харчування. По крупах іще більш показова ситуація. В середньому по Україні за зазначений період виробництво крупів знизився на 5,3% – з 115,3 тис. тонн до 109 тис. тонн. При цьому в Донецькій області за цей же період зростання виробництва крупів склало 136,9% – з 428 тонн до 1014 тонн.

Станом на 2012 рік, виробництво борошна в Україні здійснювало 1381 підприємство. При цьому частка підприємств, розташованих у Донецькій і Луганській областях, становила відповідно 4% (50 підприємств) і 3% (35 підприємств).

За підсумками липня-січня 2013/14 маркетингового року Україна експортувала 133,56 тис. тонн пшеничного борошна, що перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону (116,26 тис. тонн). Основними покупцями українського борошна у звітний період були Китай – 26,4 тис. тонн (19,7% від загального обсягу), Молдова – 21,78 тис. тонн (16,3%) й Ізраїль – 20,26 тис. тонн (15,2%).

Світовий ринок борошна дуже обмежений, зазначив він, 10-12 млн тонн на рік. Тому конкуренція тут достатня висока, і, з урахуванням цього факту, обсяги, що експортуються Україною, є досить високими: «Якщо ми порівняємо експорт борошномельний із експортом зерна, то це ніщо. Але якщо порівняти з загальним обсягом світового ринку, то наш експорт у 220 тис. тонн – це величезна частка», – сказав експерт, додавши, що в країнах-лідерах з експорту борошна держава навіть доплачує за експорт такої продукції.

Як зазначив пан Рибчинський, нинішня ситуація в Донецькій області може внести корективи в плани експорту українського борошна, 63% якого у 2013 р. відвантажувалися через Маріупольський морський торговий порт. Перенаправлення логістичних ланцюжків може спричинити збитки доходній частині бюджету, і самим підприємствам-виробникам, оскільки це призведе до подорожчання відвантажень.

Створення асоціації мірошників

Українські борошномели залишалися до сьогодні, мабуть, єдиними учасниками аграрного сектору в Україні, хто не мав професійної асоціації. Вирішивши виправити таку ситуацію, підприємства галузі створили асоціацію «Борошномели України». Наразі, за словами керівника організації – директора «Новопокровського комбінату хлібопродуктів» Андрія Яковенка, до асоціації входять 11 підприємств, які за обсягами виробництва займають 30% ринку борошна в Україні.

«Новопокровський КХП» за результатами минулого року посідає друге місце в країні за виробництвом борошна. Першим місцем поступається «Київмлину», який, проте, об'єднує під однією торговою маркою чотири підприємства. За обсягами ж експорту комбінат минулого року був на першому місці, таке лідерство «Новопокровський КХП»  зберігає вже чотири роки поспіль.

Метою створення асоціації Андрій Яковенко, насамперед, вбачає набуття борошномелами статусу повноправних учасників ринку, наряду з виробниками зерна і хліба. Подібні організації є на ринку Туреччини та Казахстану – двох лідерів за експортом борошна у світі.

Мета створення асоціації полягає також у тому, щоб виробити єдину консолідовану позицію по пропозиції свого товару на світових ринках. Та й що там криводушити, на внутрішньому ринку також. Адже домовлятися з урядом значно легше, маючи підтримку не одиничного підприємства, а об'єднання.

Смт Новопрокровка, де розташовано комбінат, знаходиться у Чугуївському районі Харківщини. За словами директора підприємства, близькість до областей конфлікту викликає, насамперед, логістичні труднощі. Навіть ожеледиця підвищує логістичну складову у ціні продукції, то що вже казати про напіввоєнний стан. Проте, як запевняє він, борошно в східних регіонах буде, але буде дорожче. Втім, враховуючи загальне подорожчання життя в країні, навряд чи можна очікувати великої різниці, наприклад, з Києвом.

З того, що дошкуляє мірошникам, він назвав регулювання цін на хліб: «Це вчорашній день. Регулювати у харчовому ланцюжку всього одну ланку – все одно, що порушити синхронність роботи механізму. Якщо ми вже говоримо про регулювання ринку, давайте починати з регулювання цін на аміачну селітру. Все, що намагалися зробити попередні управлінці, більше зводилося до якихось піар-акцій. Говорили про продовольчу безпеку... Хліб давно не є таким вже соціально значущим продуктом. Чому тоді не регулювати ціну на картоплю, борщовий набір?»

Ще одним завданням асоціації Андрій Яковенко назвав нарощування експортних потужностей борошна і продуктів переробки зерна – комбікормів, крупів тощо. Оскільки додаткова вартість залишиться при цьому всередині країни.

Експортні можливості через збройний конфлікт, як зазначив Андрій Яковенко на прикладі свого підприємства, не постраждали завдяки тривалим і налагодженим партнерським зв'язкам із імпортерами. Є невеличкі проблеми з поставками рухомого складу, контейнерною логістикою. «Але це все вирішується – всі поставки здійснюються згідно з контрактами», – запевнив він.

Значний напрям поставок підприємства – це Південно-Східна Азія. Цього року для підприємства відкрилися ще й китайські контракти. На кінець року менеджер розраховує збільшити обсяги поставок на експорт, що зумовлено здешевленням гривні і необхідністю, у зв'язку із зазначеним, збільшити валютні надходження. І хоча ємний ринок борошна Європейського союзу на нас не дуже й то чекає, вітчизняні борошномели, вважає він, знайдуть можливості для дотримання відповідних вимог ЄС, щоб посісти гідне місце зі своєю продукцією.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов від імені організації привітав створення нової асоціації, а також її бажання вступити до лав УАК.

* * *

НасамкІнець учасники прес-конференції запевнили присутніх, що Україна буде з хлібом. Інше питання: за якою ціною. Однак винуватити у цьому подорожчанні (а воно буде, в чому також переконані промовці) лише виробників зерна/борошна/хліба все ж не слід – вартість зерна у собівартості хліба становить близько 40%. Отже, в нашому Багдаді, як очікується, все буде спокійно, але дещо дорожче.