ЕКСПОРТ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ ДО ЄС: АВТОНОМНІ ТОРГОВІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ

Як відомо, ЄС в односторонньому порядку пішов на зниження експортних мит для нашої країни. Безмитний режим для численних груп українських товарів діє з 23 квітня (дати опублікування Регламенту в Офіційному віснику ЄС) до 1 листопада 2014 року (визначено в Регламенті). Однак є певні особливості й умови нашої торгівлі в межах преференцій, які розглядалися на практичному семінарі «Поставка сільськогосподарських товарів до країн ЄС з урахуванням режиму автономних торгових преференцій» 20 травня в Києві, організованому Торгово-промисловою палатою України.

Повертаючись дещо до історії, 11 березня 2014 року Європейська Комісія затвердила, а 14 квітня поточного року Рада ЄС схвалила пакет автономних преференційних заходів (АТП) у торгівлі з Україною – Регламент Європейського Парламенту та Ради №374/2014 від 16.04.2014 щодо скорочення або скасування митних зборів на товари, що походять з України.

Запровадження квотування у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС означає, що українські виробники отримують можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння ввізних мит. При цьому мова йде не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні. Це зазначив у вступному слові перший віце-президент ТПП України Віктор Яновський.

Більш детально розповів про автономні преференції ЄС, які вступили в дію, директор Департаменту європейської інтеграції Мінекономрозвитку В'ячеслав Цимбал. За його словами, ці преференції дають можливість нам, так би мовити, потренуватися перед підписанням угоди про вільну торгівлю, яку заплановано на червень-липень 2014 року, і яка вступить в силу, хочеться вірити, до 1 листопада поточного року. Бо саме 1 листопада припиняють дію автономні преференції, й у разі непідписання, відкритим залишається питання ведення торгівлі в період 01.11-31.12.2014 року.

Якщо угоду буде підписано і виконано всі належні вимоги, то і після 1 листопада ми проводжуватимемо постачати продукцію як і раніше, але вже в рамках угоди про зону вільної торгівлі.

За умов проходження відповідної сертифікації, Україна зможе збільшити експорт до ЄС продукції сільського господарства, харчової, легкої, деревообробної промисловості.

Скасування ввізних мит на промислові товари (товарні групи 25-97) сягає 94,7% від усього обсягу плюс зниження тарифів на ряд продукції хімічної галузі (додаток І до проекту Регламенту ЄС 374/2014); для сільськогосподарської продукції (група товарів 01-24) – 83,4% від усіх товарних позицій плюс 15,9% продукції підпадає під нульові тарифні квоти (додатки ІІ та ІІІ до Регламенту ЄС 374/2014). Причому цей обсяг тарифних квот – річний, але Єврокомісія не зменшує їх розмір, незважаючи на піврічну тривалість дії преференцій.

Також дуже важливо, що до товарів, вироблених суб'єктами господарювання у АР Крим, автономні торговельні преференції не можуть бути застосовані.

Слід зауважити, що квоти мають два режими дії: «перший прийшов – перший обслуговується» і через систему імпортних ліцензій для товарних позицій. Режим за принципом «перший прийшов – перший обслуговується», незалежно від країни-члена ввезення товарів, розповсюджується на товарні позиції сільгосппродукції: м'ясо овець, мед, цукор-сирець, карамель, глюкоза та сиропи з глюкози, крохмаль, крупи ячменю, гриби, томати, сік виноградний, молочні пасти, какао-порошок, овес, часник, манітол, спирт етиловий і деякі інші. Через систему імпортних ліцензій реалізуються такі товарні позиції сільгосппродукції: яловичина, свинина, м'ясо птиці, молоко, йогурти, вершкове масло, яйця, пшениця, ячмінь, кукурудза. (Детальніше див. http://ucci.org.ua/dnload/eur1_2.pdf).

Фахівець також зазначив, що розподіл квот здійснюється не в Україні, а компетентними органами ЄС на запит імпортера держави-члена ЄС (тобто ніяких списків експортерів з українського боку або іншого впливу з боку органів виконавчої влади і можливості для надання преференцій «обраним компаніям» немає!)

Натомість потенційні імпортери української продукції мають подати відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального Директорату «Аграрні питання та розвиток сільської місцевості» Європейської Комісії впродовж 10-15 днів з моменту набуття рішення ЄС щодо автономних преференцій для України. Тобто імпортер (європейська компанія) має у певний період зробити заявку на право здійснення імпорту в межах встановлених квот.

Однак наразі Україна має право постачати на європейський ринок із сільгосппродукції лише зернові культури, товарне яйце (для подальшої переробки) та м'ясо птиці. Тому що лише вони підпадають під вимоги безпеки ЄС щодо сільгосппродукції.

Відповідаючи на запитання залу щодо неможливості натепер постачати молочну продукцію до ЄС, фахівець із стратегічних питань департаменту ветеринарних і міжнародних справ Генерального директорату ЄК «Здоров'я і споживачі» (SANCO) Рамунас Фрейґофас, який добре говорить російською, сказав таке. «Зробити перший крок надзвичайно важко, але його слід зробити. І подальші кроки будуть легкими. Декілька років тому було декілька інспекцій з ЄС, які вивчали українське законодавство, його адаптованість до європейського, а також, яким чином бізнес наслідує нормам законодавства. За результатами інспекції було дано рекомендації. Наразі маємо ситуацію: допоки рекомендації не виконано – не може бути експорту. Це не індивідуальна примха до України з боку ЄС, це загальноприйнята норма для всіх країн, які мають бажання експортувати свою продукцію до Євросоюзу.

І не Євросоюз вирішує, коли саме буде законодавство, а країна – потенційний експортер. Так само як не він і визначає перелік підприємств, які йому пропонують проінспектувати.

ЄС насправді висуває до безпеки продуктів жорсткі вимоги, однак він не інспектує конкретне підприємство. Він зобов'язаний пересвідчитися, що в країні, яка постачатиме до нього продукти харчування, існує гармонізоване законодавство, що воно насправді працює, і що в країні є правомірний орган, який здатен гарантувати на всі 100% безпечність всієї (!) продукції галузі, що постачається на європейський ринок. Таким чином, наші інспектори не досліджують конкретне підприємство, вони пересвідчуються, що вся величезна система гарантування безпеки харчових продуктів у країні працює!»

Серед відповідей на найбільш популярні запитання такі. Окреме підприємство, без гармонізованого законодавства, не може постачати продукцію до ЄС.

Ніяких списків з боку України немає. Всі заявки на експорт розміщуються на електронній площадці (основні ресурси ЄС: http://exporthelp.europa.eu та підтримка українського експорту http://export-ua.com, http://ukrdzi.com).

З боку ЄС віднаходиться потенційний імпортер, який здатен придбати запропоновану в заявці кількість товару. Оскільки Євросоюз складається з 28 країни, то такі імпортери будуть із різних країн; тож купити весь товар у межах квоти в одного українського продавця ніхто не зможе.

Завершуючи захід, віце-президент ТПП Сергій Свистіль детально розповів про практичну допомогу бізнесу з боку ТПП України в межах застосування автономних преференцій в сфері сільського господарства. А також запропонував на його електронну адресу, яка міститься на сайті палати, надсилати запитання, на які кожен отримає вичерпну відповідь.