Статті

ДОСИТЬ ВОЮВАТИ – ДАВАЙТЕ БУДУВАТИ!

Головна ознака революції – це спресований час. Події відбуваються настільки стрімко, що не встигаєш навіть дивуватися. Ті зміни у суспільно-політичному житті, які раніше потребували місяців якщо не років – відбуваються впродовж доби.

*** 

Повний текст у друкованій версіїї

*** 

Фактор Росії

не лише фінансовий

Тамтешня влада навряд чи змириться, що поруч прикордонна країна, де народ переміг злочинну владу. Такий приклад надто шкідливий для тамтешніх очільників, і вони робитимуть усе, щоб, принаймні, дискредитувати Україну.

Зимова ХХ олімпіада закінчилася, і Росія вдає перехід до наступу. Вже відкликано посла Російської Федерації в Україні Михайла Зурабова, і точаться розмови про порушення прав і свобод росіян в Україні. Цю пісню ми вже чули – схоже, знову розігруватимуть карту Криму, бо російських паспортів тамтешнім жителям роздали предостатньо. На фоні надзвичайної сепаратистської активності кримського спікера, можна було чекати оголошення там референдуму або прямого звернення ВР Криму до Росії з проханням про приєднання.

Реакція кримських татар на такі пропозиції давно відома, і 26 лютого татари не дозволили скликати позачергове засідання кримського парламенту. Проте проросійські сили з поразкою не змирилися, і на ранок 27 лютого півсотні молодиків з автоматичною зброєю захопили будівлі кримського парламенту та уряду. Пізніше преса повідомила, що це сили самооборони російськомовного населення, котрі пропустили до будівлі кримських депутатів. Що там відбувалося – достеменно невідомо, проте чи під захистом, чи то під тиском озброєних людей кримський парламент звільнив тамтешній уряд, призначив нового Прем'єр-міністра і оголосив на 25 травня 2014 року кримський референдум.

Наразі про військову інтервенцію з боку Росії мова навряд чи йтиме (хоча виключати її не можна), але витиснути із поки що слабкої української влади максимум поступок – сусіди намагатимуться. Як на мене, дестабілізуюча роль Чорноморського флоту Росії у Криму дає підстави новій владі після стабілізації ситуації денонсувати «Харківські угоди» про базування ЧФ РФ.

Думається мені, що правильно оцінивши мусульманський чинник Криму, Росія просто не наважиться на ескалацію конфлікту, адже на захист кримських татар піднімуться не лише їх брати із Татарстану, але й усі мусульмани Кавказу. І воно Путіну потрібно? Маленької переможної війни, як у Грузії, все одно не вийде. Тим більше, що територіальну цілісність України гарантують і НАТО, і Євросоюз, і США.

Та більш рішуче потрібно діяти і новій українській владі. Поки що вдається утримувати ситуацію під контролем, бо серед переможців панує ейфорія, а їх противники деморалізовані і розгублені. Проте час іде, зрушень на краще – ніяких. Тому зовсім скоро, цілком імовірно, розпочнеться нова атака на владу – як з боку розчарованих прихильників, так і з боку супротивників, котрі починають оговтуватися. Тим більше, що для них є і прапор – Віктор Янукович, котрий своєї поразки не визнає.

Економіка України не зможе оговтатися від затяжної кризи, якщо український бізнес не підставить їй своє плече – і не лише гроші потрібні, але й ідеї та мізки. І бізнес до цього готовий, проте у нього є суттєва умова – допоки в Україні пануватиме корупція, ні про який розвиток не йтиметься.

З цього приводу особливу увагу викликає подальша доля повернення ПДВ експортерам зерна, котре довгий час було ласим шматком для всілякого роду оборудок. Наразі ініціативна група розробляє «Програму 100 днів» для українського уряду, котра б ураховувала побажання бізнесу з дерегуляції та контролю громадськості над владою. За словами президента УАК Леоніда Козаченка, на 12 березня планується проведення Всеукраїнського бізнес-форуму для розроблення узгодженої позиції бізнесу у складних умовах перехідного періоду.

* * *

Коли верстався номер, Віктор Янукович дав прес-конференцію у Ростові-на-Дону. Ніяких новин ми не почули: він продовжує вважати себе законно обраним Президентом України і збирається повернутися, як тільки для цього складуться сприятливі умови. Своє поневіряння степами України і втечу до Росії він пояснив загрозою для свого життя. На жаль журналістам так і не вдалося дізнатися позицію Віктора Януковича стосовно його власності за кордоном, відносно якої розпочато розслідування австрійськими і швейцарськими властями. У відповідь на питання про «Межигір’я» ми почули стару історію, про викуп колишньої резиденції ЦК КПУ за $3 млн. Прикро, але Віктор Янукович навіть не подумав, що в українського чиновника (котрим він був з 1996 року) ці 3 млн можуть взятися лише внаслідок корупції.

З позитивного слід зазначити, що колишній очільник держави закликав поважати незалежність та територіальну цілісність України і заявив, що не просив і не буде просити втручань ніяких зовнішніх сил для свого повернення на посаду.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"