ВІТАЛІЙ СКОЦИК: «ЗАВЖДИ СЛІД УМІТИ ДОМОВЛЯТИСЯ І ЗНАХОДИТИ ПОСИЛЬНІ НАПРЯМКИ ДЛЯ СПІВПРАЦІ!»

Традиційно під час проведення аграрних виставок голова наглядової ради групи компаній АМАКО Віталій Скоцик зустрівся з представниками провідних профільних ЗМІ і розповів про новинки компанії, її плани на майбутнє.

– Віталію Євстафійовичу, наразі з'явилися офіційні повідомлення, що Україна будуватиме для Міноборони Індії зенітно-ракетні комплекси. Компанія АМАКО з 2014 року пропонує українським аграріям індійські трактори. Це правда, і що це за проект?

– Традиційно компанія АМАКО постійно вишукує по всьому світу цікаві технічні і технологічні новинки для наших виробників. Останнім часом у нас наявний хороший трактор економ класу YTO – це машина, що виробляється на потужностях великої державної тракторної корпорації Китаю. Вони, на жаль, поки не бачить достатньо великого об'єму ринку в Україні, спроможного зацікавити Китай збирати тут трактори.

Тому наша компанія шукала партнера, з яким ми могли би складати в Україні трактори потужністю від 40 до 120 к.с. І ми знайшли в Індії хорошу сімейну компанію Mittal зі штату Пенджаб, у якому саме спостерігається найвищий рівень життя в країні і наявне високопродуктивне сільське господарство. Ця компанія виготовляє понад 80 тис. тракторів на рік, з них 60% йде на експорт. Найближчий до нас ринок цих тракторів – Туреччина, яка щороку споживає 3,5-4 тисячі індійських сільгоспмашин. Причому поставляються силові агрегати індійського виробництва, а кабіна і все решта – турецького виробництва і зборки.

Ми плануємо працювати з індійцями за таким самим принципом – збиратимемо їхній трактор на базі Рівненського сервісного центру АМАКО. Новий трактор ми презентуватимемо вже цього літа на виставці АГРО-2014. Цінова категорія цієї машини – на рівні найближчого зарубіжжя. Перша партія тракторів буде стовідсотково індійської комплектації, щоб ми могли призвичаїтися до збирання. Хоча наразі ми маємо достатньо елементів вітчизняного виробництва, якими можна комплектувати цей трактор.

Виробничий ресурс нового трактора буде на рівні світових аналогів – 10-12 тис. мотогодин до кап ремонту. Наразі йдеться переважно про трактори 80-120 к.с., у разі ж виконання попередніх домовленостей через кілька років, думаю, вже можна буде презентувати трактор у 180-230 к.с.

Хочу зауважити, що з приватними компаніями у світі працювати набагато легше, ніж с корпораціями: якщо ви з господарем-приватником про щось домовилися і потисли одне одному руку – то питання вирішене; у разі ж зміни менеджменту у корпорації, можна починати перемовини з нуля.

– Які, на Вашу думку, прогнози подальшого функціонування вітчизняного АПК в умовах наявної в Україні політичної та економічної кризи?

– Прогнози, як відомо, – річ невдячна. Та з точки зору бізнесу, 2014 рік – абсолютно непередбачуваний, і гіршого періоду за всі роки незалежності у нас точно не було. Наразі компанії-імпортери не просто не можуть купити валюту для проведення розрахунків, а навіть не можуть прорахувати, коли ж саме їм це вдасться, і за яким курсом. Оскільки логістична складова є однією з ключових у веденні імпортно-експортної діяльності, то всі поставки обладнання, продуктів чи складових агротехнологій виконуються у режимі «джаст-ін-тайм» (точно в строк – англ., прим.ред.), тобто компанії немає сенсу тримати на складах величезні запаси, адже всі розбудовують максимально ефективний процес. За нормальною ринковою схемою постачальники мають виробити замовлену продукцію, а замовники – вчасно її сплатити. За кордоном ніхто навіть уявити не може, що на момент готовності продукції, вона може бути неоплаченою, адже для її подальшого транспортування задіяний наступний ланцюг: подаються кораблі, літаки, вагони тощо.

За нинішньої ситуації в України цього просто зробити не можна! Намагання розповісти іноземним постачальникам суть наших постанов Нацбанку №48 і №49* щодо підтримки діяльності банків і проведення валютних операцій – ні до чого не призводять: бізнес не здатен цього зрозуміти. Тому я не можу навіть прогнозувати, як все це відіб'ється на економіці України.

Якщо розглядати макропоказники, то днями, 10 лютого, вийшов черговий звіт Мінсільгоспу США (USDA) – базовий прогноз для площадок бірж Чикаго і МАTIF по формуванню ф'ючерсів і форвардів. Перша культура, яка після цього різко стрибнула вгору, – овес (на 31%), за ним зросли в ціні кавові боби, кукурудза і т.д. Через попередню помилку у кількості перехідних залишків пшениці у 10 (!) разів, ринок миттєво відреагував підвищенням цін. Ті, хто уважно відслідковує котирування наших компаній на IPO, наприклад, «Агропрофі», помітили, що вартість акцій вітчизняних компаній на зовнішніх майданчиках останні місяці демонструють зниження, а наразі ж вони майже впали. Інвестори, відповідно, забирають свої гроші з акцій і вкладають їх у «комодітіз» (товари, які активно перепродаються на організованих біржових ринках – англ., прим. ред.). Така сама картина була напередодні кризового 2008 року. Щодо цінової ситуації на аграрному ринку, то вона і у світі, і в Україні буде набагато кращою, ніж 2013 року.

– То Ви можете, принаймні, сказати, як все це позначиться на цьогорічному врожаї, і чи слід селянам розраховувати хоча б на якісь прибутки?

– Якщо взяти валовий збір зернових за роки нашої незалежності, то він у середньому в країні складав 42 млн тонн зерна на рік. Цьогоріч ми, з огляду на циклічність виробництва і зміну клімату, думаю, матимемо близько 50 млн тонн. При цьому вітчизняний сільгоспвиробник у 2014/15 МР має заробити більше грошей, ніж поточного маркетингового року.

Структура посівів дещо зміниться. Останні рік-два у світі активно обговорюється соя: на цю культуру зберігається постійний попит, завдяки чому ціна особливо не падала. Тому можна очікувати, що багато виробників цього річ кукурудзу замінять соєю. Тим більше, що і в самій Україні останнім часом збільшуються потужності з її переробки.

Усі інші культури, на мою думку, залишаться на рівні показників минулих років.

Хочу наголосити: той, хто стежить за світовими ціновими тенденціями, помітив, що останнього року дуже прибутковим стало молоко: ціна в світі в середньому сягає $0,4-0,5 за літр. В Україні компанії, які виробляють 5 тисяч літрів молока на корову на рік і більше, отримують за літр 4,2-4,8 грн, що є також прибутковим.

– Хоча офіційного повідомлення ще не було, відомо, що цьогоріч компанія АМАКО стала офіційним партнером ФК «Динамо» (Київ) і генеральним спонсором театру ім. Франка. Чим ви керувалися, укладаючи такі гучні і невластиві агробізнесу угоди?

– Цього року ми робимо декілька справді яскравих маркетингових проектів, навіть попри важкий фінансовий рік, ми стали офіційним партнером футбольного клубу «Динамо» (Київ) (анонсування угоди відбудеться 25 лютого 2014 року), а також генеральним спонсором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

З динамівцями ми підписали контракти на 2014-2015 роки. Співпрацювати ми почали з минулої осені, але офіційно проект стартуватиме від першого матчу «Динамо» 1 березня. Відтоді глядачі зможуть побачити наші логотипи на формі команди, логотипи на стадіоні та іншу атрибутику.

Ідея про партнерство виходила від спортивного клубу, керівництво якого звернулося до нас із проханням технічного переоснащення. Це, насамперед, два стадіони і дві спортивні бази команди в Конча-Заспі під Києвом та на Нивках у столиці. Ми робимо переоснащення комунальним транспортом –  на всіх роботах задіяні різні трактори YTO, доросла і юнацька команди пересідають на сучасні комфортабельні автобуси Iveco. Плануємо здійснювати високопрофесійний догляд за газонами на стадіонах, які є чи не визначальними при виборі місця проведення матчів. Тобто йдеться про те, що ми змінюємо технічну інфраструктуру спортивного клубу і готові робити це в майбутньому.

Насправді сьогодні ми утримуємо 21 регіональну футбольну команду на теренах України, причому кожен із них складається з дорослої і дитячої команд.

З огляду впізнаваності бренду АМАКО, на нашу думку, – це чудовий хід. Причому в тих сегментах, які були для нас нехарактерними. Останніми роками ми серйозно диверсифікувалися з суто аграрної компанії на багатогалузеву. Наприклад, ми посідаємо третє місце в країні по кількості проданих вантажних автомобілів, у будівельній техніці – також на другому-третьому місцях. Комунальна машинерія для нас – тема нова, але в міжнародному аеропорту «Бориспіль», в самому місті Бориспіль вже працює наша техніка.

З надзвичайною гордістю повідомляю, що на два роки ми стали генеральним спонсором одного з найвидатніших українських театрів – театру української драми імені Івана Франка. Ми також забезпечуємо трупу театру новим комфортабельним автобусом, щоб ним можна було зручно діставатися до будь-якого куточку, надаємо новий вантажний транспорт для реквізиту і робимо ще багато чого в плані технічного переоснащення. Найважливіше для нас те, що ми, згідно з умовами контракту, впродовж року можемо доставити провідних акторів до 10 будь-яких населених пунктів України, тобто до сільської місцевості, аби там була більш-менш придатна сцена. Уявіть собі, що для звичайного селянина на його рідній сцені клубу гратимуть провідні актори театру, народні артисти – Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Володимир Нечепоренко, Остап Ступка, Євген Шах, Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська і Галина Яблонська, та всіх просто неможливо перелічити.

За цими договорами кожна зі сторін надає свої професійні послуги, про грошове фінансування не йдеться. Наша співпраця – це доказ того, що завжди слід уміти домовлятися і знаходити спільні посильні напрямки для співпраці.