КАЗКА ПРО ПОПЕЛЮШКУ

Менш ніж за місяць у Вільнюсі може відбутися чи не наймасштабніша після розпаду СРСР подія для України. За певних умов наша держава підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом, котра передбачає створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

 Оптимісти переконують, що ця подія відкриває для України чудові можливості для більш ефективного використання існуючого потенціалу в сільському господарстві й торгівлі сільськогосподарською продукцією. Ця угода послабить торгівельні обмеження між Україною та ЄС і сприятиме адаптації наших законів до аграрного законодавства Євросоюзу. На думку оптимістів, це зміцнить конкурентні позиції і сприятиме розвитку експорту сільськогосподарської продукції, адже стабільні рамкові умови роботи стимулюватимуть інвестиції в аграрний сектор.

Безумовно, міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією є важливою складовою нашої економіки і в майбутньому, враховуючи зростаючий світовий попит на продовольство, значимість її лише зростатиме. Європейський союз, котрий має величезний платоспроможний ринок – адже там живуть близько 500 мільйонів осіб – вже сьогодні є одним з найбільших партнерів України у торгівлі сільськогосподарською продукцією. Проте цій торгівлі перешкоджають високі ставки мит і нетарифні заходи, причому середня величина ввізних мит на продовольство вища в ЄС, а от нетарифні заходи регулювання вищі в Україні.

Що воно таке

і з чим його їдять

Внаслідок створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) будуть скасовані більшість тарифів, проте характер їх зниження буде різним в ЄС і Україні. Євросоюз скасує більшість ввізних мит одразу після набуття чинності угодою про ПВЗВТ, однак він досить широко застосовуватиме тарифні квоти. Україна тарифи скорочуватиме більш поступово та навіть збереже ввізні мита на окремі товари, але застосовуватиме тарифні квоти лише до кількох товарних груп. Процес лібералізації нетарифних заходів стосуватиметься переважно нашої країни, котра муситиме наблизити своє законодавство у багатьох сферах до норм ЄС. Справа ця недешева, загальна сума інвестицій у харчову промисловість, щоб адаптувати її до європейських вимог якості оцінюється у 4,5 млрд євро, тому ми очікуємо на технічну та фінансову допомогу з боку ЄС.

Розрахунки фахівців Інституту економічних досліджень та політичних консультацій показують, що скорочення ввізних мит ЄС, незважаючи на застосування тарифних квот, призведе до зростання українського експорту сільськогосподарських та харчових продуктів на майже 20%. Найбільше зросте експорт тютюнових виробів, зернових культур, м'яса та субпродуктів. Скасування експортних мит стимулюватиме експорт насіння олійних культур, причому виграш буде порівнюваним зі впливом скорочення імпортних мит ЄС. Зниження ж українських ввізних мит призведе до зростання імпорту на 7%, в першу чергу – напоїв, олій та жирів рослинного походження, м'яса та субпродуктів, жирів тваринного походження та цукру. До того ж можуть виникнути нові потоки товарів, імпорт яких раніше взагалі не здійснювався.

Європейський союз є другим після СНД торгівельним партнером України. Частка експорту до ЄС впродовж останніх 5 років складала 24-28% загального товарного експорту України, тоді як частка в імпорті з ЄС сягає 31-37%. Починаючи з 2005 року, загальний торгівельний баланс з ЄС залишається негативним.

Натомість торгівля сільськогосподарськими та суміжними продуктами між Україною та ЄС впродовж останніх 10-ти років невпинно зростала і за 2001-2012 роки збільшилася на 563%, сягнувши 7,5 млрд євро та займаючи 29% загальної торгівлі між Україною та ЄС. Починаючи з 2008 року, Україна має додатковий баланс у торгівлі сільськогосподарськими та суміжними товарами з ЄС. У 2012 році це позитивне сальдо сягнуло 1,4 млрд євро.

Проте наш експорт складається в основному із сировини: третина всього обсягу – зернові культури, ще 22% – олійні культури для європейських програм по біодизелю. Із власно виробленого експортуємо рослинні олії (14%) та корми для тварин (11%). З інших сільськогосподарських товарів, що експортуються в ЄС можна виділити добрива та сировину для них, зокрема у 2012 році експорт цих товарів склав 9% від загального сільгоспекспорту і сягнув 379 млн євро.

Український імпорт сільгосптоварів з ЄС впродовж останніх 10-ти років зріс на 415% та досяг 3,1 млрд євро, а частка сільгосптоварів у загальному імпорті з ЄС досягла 13%. Найбільшою категорією імпорту є сільськогосподарська техніка, якої у 2012 році завезено на 520 млн євро, овочі та фрукти (340 млн євро), кава, чай та спеції (315 млн євро). Таким чином близько чверті усього с/г імпорту складає сільгосптехніка та обладнання для харчової промисловості.

Географічно український сільськогосподарський експорт в ЄС сконцентровано у сімох країнах: Іспанії, Польщі, Італії, Німеччині, Нідерландах, Франції та Бельгії. На ці країни припадає 77,9% загальної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Іспанія, Італія та Польща є найбільшими імпортерами української продукції, в той час к Німеччина, Польща та Нідерланди є найбільшими експортерами сільгосптоварів до України.

І ЄС, і Україна є членами Світової організації торгівлі, проте власні ринки захищають. Аналіз показує, що ЄС стягує з української продукції вищі ставки тарифів, ніж це робить Україна щодо відповідних європейських товарів. Проста і середньозважена ставки ввізного мита ЄС (9,8% та 16% відповідно) є вищими, ніж аналогічні українські ставки (8% і 6,8% відповідно).

Найвищі ставки мита у 2010-2012 роках були для українського зерна (40,7%), тютюнових виробів (32,4%), м'яса та субпродуктів (32,3%), а також молочних продуктів та яєць птиці (25,2%). Зі свого боку Україна найвищим митом обкладає імпорт з ЄС напоїв (27,8%), олії та жирів (14,2%), м'яса та субпродуктів (10,5%), цукру (10%), а також молочних продуктів та яєць птиці (9,2%). До того ж Україна застосовує вивізне мито на велику рогату худобу (23%), насіння олійних (9,1%).

Пропоновані зміни

Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі передбачає близьку до повної лібералізацію торгівлі сільгосптоварами. Очікується, що перехідний період складе 10-ть років, впродовж яких імпортні мита будуть скорочуватися та усуватися. Проте швидкість лібералізації відрізнятиметься для різних товарних груп. Таким чином негайно після підписання угоди про Асоціацію 83% українських мит буде встановлено на нульовому рівні, а в ЄС «обнулюються» усі мита. Середня ставка ввізного мита ЄС впродовж першого року знизиться до 0,7% (з 9,8% сьогодні), а до кінця 10-ти літнього перехідного періоду – до 0,4%. Ставка не стане нульовою через збереження деяких специфічних мит та тарифних квот. Середня ставка ввізного мита в Україні знизиться за перший рік до 5,2% (з 8% сьогодні), а до кінця перехідного періоду – до 0,9%. Як бачимо, вона теж не впаде до нуля, бо залишаться деякі мита, хоч і скорочені на 20-60% та деякі тарифні квоти (на м'ясо і цукор).

Та не все так просто. Залишається ще квотування. І саме ЄС більш активно використовуватиме цей механізм: у той час, коли Україна застосовуватиме тарифні квоти для трьох груп продуктів, ЄС – для 36, з яких 33 – сільськогосподарські. Найбільші тарифні квоти передбачено для м'якої пшениці, кукурудзи, ячменю, квотуватимуться м'ясні та молочні продукти, яйця птиці, цукор, етанол, крохмаль, висівки, помідори, яблучний і виноградний сік тощо.

Зі свого боку Україна змушена буде скасувати експортні мита. Зокрема експортне мито на живих тварин буде відразу знижене на 5% і далі знижуватиметься щороку на 1,1-1,2%. Так само поступово (по 0,5-0,8% на рік) буде скорочуватися вивізне мито на олійні культури.

Переваги та загрози

Повний текст у друкованій версії