Статті

ЧЕМПІОНИ МИКОЛИ ПЕТЛЮКА

Микола ПЕТЛЮК на ділянці майбутніх ЧемпіонівПотужність польських підприємств не викликає сумнівів і також зрозуміло, що іноземним журналістам у поїздці країною демонстрували кращі з них. Водночас поляки хоч і просунулися у питанні садівництва і городництва набагато далі від нас, вони не заперечували наявність в Україні так само потужних підприємств. Тож якби ми виїхали в зону вітчизняного розвиненого садівництва, приміром, на Вінниччину, то неодмінно знайшли б там лідерів галузі, цілком здатних конкурувати на світовому ринку. Відтак український і польський репортажі різнилися б хіба що назвами господарств і іменами працівників.

Слід зауважити, що починали працювати сьогоднішні флагмани польського садівництва також за соціалістичних часів. Вступ до Євросоюзу, за відгуками польських садівників, позитивно позначився на галузі. Наша країна так само мріє про членство у цій поважній структурі. А допоки на рівних з високотехнологічними компаніями чимало ентузіастів сільського господарства продовжують натхненно працювати на своїй ниві, розраховуючи виключно на самих себе і на Бога.

ТОВ «Сад» – єдине садівниче господарство на теренах столичного Броварського району. Колись на цих землях довкола села Велика Димерка працював чималий радгосп «Великодимерський»: обробляв до 7 тис. га землі, мав дійне поголів'я на рівні 4 тисяч корів, забезпечував роботою понад півтори тисячі працюючих. У тому числі у його розпорядженні було близько 300 га саду. Після реформування на початку 1990-х він розпався на п'ять КСП, і одне з них – ім. Мічуріна – 2000-го року перетворилося на нинішнє товариство «Сад». Відтоді очолює його Микола Теплюк.

Пан Микола місцевий, він шоста дитина у великій селянській родині, де батьки працювали в цьому ж радгоспі. Микола з дитинства виховував у собі чоловічий характер і мріяв про спортивну кар'єру: займався легкою атлетикою і зимовим багатоборством, виконав норматив майстра спорту з ГПО; на зорі створення у СРСР 1982 року нового виду спорту – бобслею, Микола Теплюк навіть входив до збірної команди Радянського Союзу з цього виду спорту. Згодом, отримавши педагогічну освіту, Микола Маркович викладав у сільській школі фізкультуру. Проте настали часи реформування країни, робота перестала приносити, скажімо так, матеріальне задоволення, тому вчитель пішов працювати у радгосп. Для такої роботи знадобилися знання, тож Микола Маркович закінчив Київську сільськогосподарську академію, працював заступником голови правління, потім виконуючим обов'язки голови. Нині п'ятдесятишестирічний Микола Петлюк очолює колектив з 37 фахівців, які обробляють близько 500 га орендованої землі. Основу виробництва складають кісточкові сади, вирощують у товаристві традиційно овочі борщового набору, ягідні культури – суницю, чорну смородину, малину та зернові для збереження сівозміни.

Збирання врожаю – справа відповідальнаОсновна проблема для розвитку господарства – короткий термін договору оренди землі, адже небагато селян погоджується під Києвом здавати її в оренду хоча б на 10 років. Для закладки ж саду, говорить наш співрозмовник, потрібні чималі капіталовкладення – ретельна підготовка ґрунту, облаштування крапельного зрошення (часто з бурінням свердловини), придбання елітних саджанців хоча б по 2,5 тисячі на гектар, облаштування шпалер. А ще додається сюди будівництво сучасних сховищ з холодильниками, належна сільгосптехніка і добрива та засоби захисту рослин, заробітна плата працівників. Не слід забувати про ризики, бо, наприклад, позаминулого року в товаристві весною посадили 2 га персикового саду, а взимку він разом з уже дорослими абрикосовими насадженнями вимерз весь. За гігантських капіталовкладень, веде далі пан Микола, сад почне плодоносити на третій рік, окупить же себе не раніше п'ятого. Та й прослужити такий дорогий і трудомісткий сад має мінімум 15 років. А договір оренди – лише на 5 років?! «Інтенсивний сад промахів не терпить, – продовжує директор господарства. – Якщо ти десь технологію порушив, вчасно не обробив, то весь рік нанівець».

Дорогого коштує довіра партнерів. Наприклад, констатує господар, купляло товариство 10 років тому саджанці одного сорту – начебто у перевіреного продавця. Але коли дерева почали плодоносити, з'ясувалося, що сорти різні. Різний термін достигання плодів спричиняє чимало проблем. «Не хочу нічого сказати поганого про інших виробників саджанців. Однак ми вперше самі виростили свої саджанці і цієї весни посадили молодий сад – 60 соток сорту Чемпіон», – говорить Микола Микитович з гордістю.

Ділянка суниці на крапельному зрошенніЩо ж, мрії мають збуватися: нехай у такий спосіб ростуть чемпіони у Миколи Петлюка.

Цього року було дуже спекотне літо, і яблуні, що не на поливі, на жаль, помітно обсипалися. Середня урожайність тут, за словами господаря, коливається залежно від року в межах 30-35 т/га (для порівняння, у Польщі добрий урожай – 40 т/га товарного яблука – прим. авт.).

Закупівельна ціна, говорить він, зараз оптова, залежно від сорту яблук, – 2,5-3,5 грн/кг (у поляків в перерахунку на наші гроші зараз це 1,44 грн/кг – див. стор. 8 – прим. авт.). Якщо саме підприємство продає продукцію з машин на ринку, то роздрібна ціна – 4-5 грн/кг. Було б набагато легше, якби у господарстві був сучасний склад з холодильником, однак, хоч ціни постійно міняються, будівництво сучасного сховища  на 500 тонн обійдеться щонайменше у 2 млн грн. Наявні у «Саді» склади ще радянського зразку, хоч вони і доглянуті, проте вже застарілі.

«Думаю, що ми правильно йдемо до Євросоюзу. Я вивчав садівництво у Польщі, в Чехії, знайомився з їхнім досвідом і умовами роботи. Нам, звичайно, перші рік-два буде важкувато, поки ми прилаштуємося до нових умов. Але держава має турбуватися про своїх виробників. Доступні кредити, належні умови страхування, цивілізована конкуренція дозволять нашому сільському господарству не просто виробляти, а й зберігати і переробляти продукцію. До того ж, за умов перевиробництва продукції у країнах Європи існують програми спеціальних премій за продану виробником продукцію за кордон. А ще, сподіваюся, можна буде вільно їздити переймати досвід до тих самих поляків, італійців, угорців, голландців». 

 

 

 

 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"