НЕ МЕДОМ ЄДИНИМ…

Мед зазвичай називають основним продуктом бджільництва. Безсумнівно, пасіки заводять в основному саме заради нього. До інших же продуктів, отриманих з вулика, стійко пристав ярлик – побічні. Виявляється, це можна оспорити. Принаймні мед займає лише 40% з усього обсягу вироблюваної маленькими трудівницями продукції.  Щодо використання такої продукції у апітерапії ми поспілкувалися з директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», доктором ветеринарних наук, професором Олександром Галатюком. Пропонуємо читачам основні тези розповіді відомого вченого-бджоляра.

Апітерапія – напрямок лікування людини за допомогою продуктів бджільництва та й самих бджіл. Про сам мед вже сказано і написано дуже багато. Так, ще Гіппократ у 4-5 ст. до н.е. у своїх працях згадував мед і його корисні властивості. Мед в Греції використовували для знезараження ран, лікування захворювань кишково-шлункового тракту, хворобах вух і горла.

На Сході не відставав Авіцена у книзі «Канон лікарської науки» (1 ст. н.е.) він навів близько 150 рецептів з використанням меду. Дослідження меду у цілях використання його у медичних цілях тривають і зараз. Наприклад, нещодавно було оприлюднено дані про створення хірургічного меду (Surgihoney). Його випробовування проводилися в англійських лікарнях протягом року. За цей час з його допомогою лікували такі хвороби, як золотистий стафілокок, різноманітні рани та шкірні виразки. Звичайний мед, як йдеться у повідомленні, не має настільки вражаючого дії, як хірургічний. Придуманий цей мед був Яном Стаплесом, який придбав ферму в Чилі, і займався бджільництвом. Саме йому належить ідея створення цілющого меду. Бізнесмен фінансував вчених Ірландії, які займалися розробкою формули Surgihoney .

Один з розробників формули цього меду, доктор Драйден, розповів, що цей мед здатний не тільки нейтралізувати бактерії, але і відновлювати кровообіг у тканинах, що сприяє швидкій регенерації. До цих пір всі препарати, здатні інактивувати  збудники інфекцій, не могли впоратися із завданням лікування шкіри і тканин. Повідомляється, що наразі цей продукт вже пройшов етап ліцензування у Великобританії, однак коли його буде представлено на ринку у вільному доступі, поки що не відомо.

Проте що ж з інших 60% продукції бджільництва використовують люди для покращення стану здоров'я? За словами Олександра Галатюка, «медових» препаратів безліч, хоча в основі їх лежить не так багато продуктів бджільництва.

Забрус – це воскові кришечки, якими бджоли закривають стільники. Звідси і інша назва забрусу – печатка меду. Складається він з воску, який містить значну кількість лізоциму, який є сильною бактерицидною  речовиною. В апітерапії використовується як місцевий антисептик. Забрус жують при хворобах носової порожнини та носоглотки.

На цьому його корисна дія не закінчується, адже забрус  рекомендують не викидати, а прожувавши, ковтати, наприклад, з хлібом, оскільки він містить значну кількість вітаміну А. Для порівняння, 100 г телятини має 67 одиниць вітаміну, а така ж кількість забрусу – 4000 одиниць.

Наступний продукт – це пилок, який після потрапляння на лапки бджоли називають обніжжям. За сезон бджолосім'я збирає 35-40 кг пилку. Багате на білок, вітаміни і мінерали обніжжя вживається для зміцнення імунної системи людини.

Частину принесеного пилку бджоли вживають відразу, а частину, так би мовити, консервують у стільниках поруч з розплодом. Оброблений ферментами бджоли і складений у стільниках пилок вже називають пергою або ж бджолиним хлібом. Весною він стає незамінним білковим кормом.  На відміну від пилку перга є стерильною, а також містить у рази більше вітамінів і має більшу поживну цінність. За словами професора Галатюка, подібного препарату фармакологія ще не винайшла, оскільки перга засвоюється на 98%, в той час як будь-який медичний вітамінний препарат має засвоюваність близько 50%. Так само, як і пилок, застосовується при анеміях, низькому гемоглобіні, а також при злоякісних захворюваннях (!).

Прополіс, або бджолиний клей, має як унікальні якості застосування у бджіл, так і унікальну структуру. Бджоли застосовують його для регулювання мікроклімату у вулику – розширюючи чи звужуючи льотний прохід у вулик. До речі, саме від цього застосування і пішла його назва – з грецької прополіс означає «попереду міста». На зиму прополіс бджоли використовують в якості замазки для щілин вулика, через які негода може добратися до гнізда. Крім того, якщо до вулика потрапляє і гине якась невелика тварина, наприклад, миша, прополіс використовується для її муміфікації для виключення можливості зараження сім'ї. З вулика за сезон видобувають 50-100 г прополісу.

Що ж до його медичних якостей, то продукт містить близько 200 ідентифікованих сполук. Серед них майже усі мікроелементи, що необхідні людині. Також містить вітаміни В1, В2, В6, С, Е і А і значну кількість незамінних для людини амінокислот. Загалом при дослідженні в прополісі постійно знаходять дедалі більше корисних для людини речовин.

У народній медицині прополіс використовують для лікування ран, екзем, опіків та обморожень, отитів, захворювань кишково-шлункового тракту, ушкодженнях очей і навіть при лікуванні туберкульозу. Має антибактеріальні і знезаражуючі властивості. Встановлена знеболювальна дія прополісу.

Хоча слово трутень використовується як синонім до слова ледар, в бджолиній сім'ї вони відіграють значну роль продовження роду. Так само знайшлося для них місце і в апітерапії. Зокрема, їхні личинки використовуються для приготування трутневого гомогенату. Личинки перемелюються в однорідну масу і на їх основі виготовляються різноманітні настоянки. Вживають їх для підвищення імунітету, вирівнювання гормонального фону в організмі. Містить значну кількість вітаміну А, а за вмістом вітаміну D, вважається, що навіть стоїть попереду риб'ячого жиру.

Подібними властивостями характеризується і маточне молочко – суміш, якою медоносні бджоли годують личинок протягом перших трьох днів. Бджолина ж матка харчується ним усе життя. Також багате на корисні людині вітаміни, мінерали і амінокіслоти маточне молочко наразі вважається вивченим за складом приблизно на 95%.

Ужалення бджолами – це сильний курс терапії, який використовують і для лікування захворювань сердцево-судинної системи, виразок і ран, а також хвороб опорно-рухової системи. Останньому питанню, до речі, була присвячена нещодавно проведена в ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» 4-та конференція з міжнародною участю.  Широко використовуються у апітерапії і різноманітні настоянки з мертвих бджіл, що також містять у собі бджолину отруту та хітозан. Препарати на основі бджолиної отрути також широко використовуються у традиційній фармакології.

Окремо можна виділити напрямок терапії за допомогою оздоровчих будиночків. Під таким невеличким будинком розташовано кілька вуликів, що закриті сіткою. Людина, що проходить оздоровчі сеанси, чує шум бджоли, що позитивно впливає на нервову систему, вдихає запах вуликів, що є допоміжною терапією при захворюванні дихальних шляхів. Крім того, за словами пана Олександра, ця технологія, вперше розроблена в Україні у 90-х роках минулого століття, допомагає вирівняти біоенергетичне поле людини.

У ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» над дослідженнями з апітерапії працює відповідний відділ, який складається з 8 осіб.

За час роботи відділу розроблено близько 40 апіфітопрепаратів, створено технічну документацію до їх виготовлення та запатентовано розробки. Також відділ апітерапії співпрацює з державним закладом Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України по впровадженню нових апіфітозасобів, де з 2010 року успішно застосовуються розроблені дієтичні добавки в комплексному лікуванні дітей ліквідаторів аварії на ЧАЕС та дітей, проживаючих в зонах радіаційного контролю. Крім того відділ є науковою базою Київської медичної Академії післядипломної освіти МОЗ України та Приватного вищого навчального закладу Медичний університет Української асоціації народної медицини. Тут проводяться курси для лікарів та провізорів щодо застосування фіто-, апізасобів в лікуванні захворювань різних нозологічних груп. Серед технологічних розробок відділу технологія одержання гомогенату трутневих личинок, технологія одержання маточників з маточним молочком та маточною личинкою, яка дає можливість одержувати продукт в природно дозованому вигляді без впливу на його якість чинників, які можливі при класичному відборі молочка в тару, а також апіфітокомпозиція «Меліседатин»,  яка має заспокійливу дію, нормалізує сон та мозковий кровообіг людини.

* * *

Як ми вже згадували, меду в Україні виробляють багато – близько 70 тис. тонн на рік. А от споживають не дуже – точних цифр загалом ніхто не має, проте складається ситуація, коли пропозиція значно перевищує попит. Незважаючи на невисоку ціну – від 50 грн за літр меду – купують його мало, а споживають довго. Додається до цього і дедалі нижча покупна спроможність населення. Для пасічників у такому випадку стають в нагоді різноманітні виставки-ярмарки.

Черговою такою подією стане виставка-ярмарок «Медова осінь-2013», що триватиме з 27 вересня по 3 жовтня 2013 року на території Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», на яку приїжджають пасічники професіонали, які утримують від 30 до 300 бджолиних сімей, і привозять натуральні продукти бджільництва. Тут буде представлена продукція галузі бджільництва: мед, бджолине обніжжя, перга, прополіс, віск, вощина, реманент, інвентар, інноваційні розробки. Також будуть безкоштовно проведені майстер-класи: «Моніторинг зимівлі бджолиних сімей», «Весняні роботи на пасіці» та круглий стіл – «Апітерапія сьогодні: проблеми та перспективи».