ДОРОГА, ВИНАЙДЕНА РАНІШЕ ЗА КОЛЕСО
Історія людства невіддільна від історії річок, бо й перші людські цивілізації виникли на берегах Тигру та Євфрату, а пізніше — Нілу. Річка напувала поля водою і живила їх родючим намулом під час розливів, слугувала надійним природним кордоном між народами й одночасно — забезпечувала транспортне сполученням між поселеннями. Річка була й першою дорогою — задовго до винайдення колеса. Залишається такою вона і зараз, а от люди стали іншими.
Мало їм того, що дала природа — вони мусять це переробити на свій лад, удосконалюючи, покращуючи, аж поки не досягнуть довершеності. Не оминула ця доля і річок — їх загатили греблями, розширили водосховищами, поєднали між собою каналами, порівняли рівень води шлюзами. Річку удосконалювали, аби вона вповні могла віддати людині все, на що здатна — енергію турбінам, воду для поливу та русло для судноплавства.
Приміром, у Нідерландах частка річкових перевезень сьогодні становить 50% їхнього загального обсягу перевезень в межах країни. При цьому головні річкові водні артерії Нідерландів — Шельда і Маас — навіть не входять до переліку великих європейських річок. Так що справа не в розмірі — змогли ж голландці не лише ефективно використати те, що мають, а й вивести річкову логістику на найкращий європейський рівень.
Наш гігант Дніпро (він же Борисфен і Славутич) за свою тисячолітню історію бачив як погані, так і хороші часи. Потужна ріка з величезними потенційними можливостями щодо транспортування вантажів і пасажирів періодично відроджувалася, стаючи ключовою транспортною магістраллю країни. Але ці періоди неминуче змінювалися зануренням у тривалу сплячку, викликану війнами, політичними й економічними кризами. У сімдесяті, вісімдесяті та навіть на початку дев'яностих років минулого століття щорічно Дніпром перевозилося більше 60 млн тонн вантажів, а численні теплоходи доставляли в десятки річкових портів сотні тисяч пасажирів.
І що складнішим ставало річкове господарство, що більшою ставала кількість людей, котрі працюють на ріці, то більше виникало організацій і установ, котрі цю діяльність регулювали. Одні опікувалися флотом, інші — портами, ще хтось — рибальством, забезпеченням судового ходу, гідротехнічними спорудами.
Про фінансово-бюрокротичні проблеми, що заважають відродженню річкових перевезень в Україні читайте тут.
СТАТИСТИКА АГРАРНОГО ЕКСПОРТУ
Експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2017 року склав $4,6 млрд. Це на $1,3 млрд — майже на 40% — перевищило відповідний показник I кварталу 2016 року.
НІБУЛОНІВСЬКИЙ ФЛОТ ОЧІКУЄ НА СУТТЄВЕ ПОПОВНЕННЯ
На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» триває зведення двох буксирів проекту 121М, а також сьомого несамохідного судна проекту В2000 та самохідного днопоглиблювального судна СДС-15. Читати далі…
У НОВИЙ НАВІГАЦІЙНИЙ СЕЗОН — ІЗ НОВИМИ СИЛАМИ
«НІБУЛОН» продовжує розвантажувати автомобільні шляхи України. З перших днів відкриття навігації на внутрішніх водних шляхах України судноплавна компанія ТОВ СП «НІБУЛОН» розпочала вантажні перевезення на річках Дніпро і Південний Буг. Читати далі…
ЗЕМЛЯ НА ПРОДАЖ. УРЯДОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ
Чому Україна конче потребує земельної реформи і в чиїх інтересах вона проводитиметься?! Днями цій темі було присвячено круглий стіл Українського освітнього центру реформ, матеріали якого ми пропонуємо вашій увазі.